#безпека журналістів під час війни | Зала 2Головний фокус цієї дискусії зосередиться на презентаціях і обговоренні досліджень того, які з небезпек є ймовірнішими наразі для українських журналістів: загроза здоров'ю та життю, загроза отримати позов чи цифрові загрози? Також учасники намагатимуться знайти відповідь на питання: чи небезпеки пов'язані з війною не знецінюють інших загроз, які існували завжди?
● Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора "Детектор медіа", голова Наглядової ради Суспільного мовлення● Ірина Чулівська, тренерка з цифрової безпеки IREX, співзасновниця ГО “Лабораторія цифрової безпеки”;● Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова "ІМІ", ● Катерина Сергацкова, Директорка Фонду "2402";● Євген Воробйов, юрист "Платформи прав людини";● Владислава Нечай, представниця Департаменту захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України;● Юлія Деркаченко, представниця Уповноваженого Верховної ради України з прав людини з інформаційних прав.
Модераторка: Оксана Романюк, Директорка "Інституту масової інформації"

#соцмережі в журналістиці | Зала 3Соцмережі в цілому є невід'ємним каналом доставки контенту і спілкування з авдиторіями. Не важливо — це радіо, ефірне телебачення чи повністю онлайн-медіа, в нього мають бути активні, цікаві сторінки в соцмережах з великими авдиторіями та переглядами. Крім того, після початку війни у 2014-му для багатьох медіа, спочатку сходу, соцмережі стали чи не єдиним каналом зв'язку з їхніми авдиторіями. Разом з появою в ході повномасштабного вторгнення нових окупованих територій, а також із трансформацією споживання контенту в цілому — це актуально для всіх ЗМІ України. Але таким чином редакції потрапили в залежність від техгігантів та власників соцмереж. Частина яких не має навіть представництв в Україні. Тіньові бани, жорсткі правила щодо чутливого контенту, необхідність постійно підлаштовуватись під зміни алгоритмів — українські медіа стикаються з цим щоденно, намагаючись при цьому розповідати правду про найбільшу війну в центрі Європи з часів ІІ світової. Як діяти в такій ситуації окремим редакціям та спільноті в цілому? Якщо лише підлаштовуватись — то яким чином? Якщо намагатись щось донести власникам соцмереж — якими шляхами, і чи матиме це ефект?
● Ольга Одарченко, партнерка агенції "SEOforMedia", SEO-спеціалістка;● Гаяне Авакян, директорка з розвитку продуктів Агенції "Або";● Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ;● Кирило Євсєєв, фахівець із просування YouTube-каналів, журналіст, куратор відео-продакшену (Новини Донбасу);● Вероніка Нановська, журналістка, редакторка коротких форматів (Медіамейкер);● Ірина Маслюкова, редакторка соціальних мереж проєкту "Донбас Реалії" української служби "Радіо Свобода".
Модераторка: Олена Дуб, Медіаконсультантка. Фахівчиня із соцмереж Центру прав людини ZMINA

#реконструкція, відбудова | Зала 4Журналісти як головні watchdogs під час повоєнної відбудови матимуть надзвичайно багато роботи. Влада, яка прагнутиме переобрання на виборах, суспільство, яке прагнутиме відновлення зруйнованих регіонів та публічної комунікації та журналісти, які мають знайти баланс між інформуванням та критикою. Але для повноцінного відновлення країни медіа мають бути не лише інформаційним майданчиком, а й повноправними суб'єктами процесу. Як журналістам знайти новий баланс між новими ролями у нових умовах?
● Павло Кириленко, Голова Антимонопольного комітету України (колишній очільник ДонОВА);● Олександр Бурмагін, Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення● Наталя Климова, Заступниця директора (ІСАР Єднання);● Валерія Єгошина, журналістка-розслідувачка проєкту "Схеми" ("Радіо Свобода")● Олександр Остапа, Керівник Thebuchacity;
Модератор: Вадим Міський, Програмний директор ГО "Детектор Медіа"

#трансформації | Зала 2Після ухвалення закону "Про медіа" в Україні відбулися докорінні зміни у регулювання медіасфери. Зокрема, закон запускає процедуру реформуванням місцевих телеканалів, засновником яких є органи місцевого самоврядування. Крім того, нове законодавство врегульовує діяльність онлайн-медіа. Проте, законодавство розширює й відповідальність медіа. Чи готові вони існувати в нових умовах? 
● Олександр Бурмагін, Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;● Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ;● Наталія Лигачова, голова ГО "Детектор медіа";● Микита Потураєв, Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики;● Тетяна Смирнова, GR Директорка (1+1 Медіа)
Модераторка: Тетяна Лебедева, медіаекспертка, членкиня Комісії з журналістської етики

#трансформації | Зала 3Як медіа віднайти свій особливий тон спілкування з аудиторією? Під час практичної зустрічі поділимось помилками та лайфхаками кризових комунікацій. Відвідувачів очікують реальні кейси, багато практики, а також подарунки – свіжий гід з комунікацій для медіа від MDF.
Тренерка: Юлія Саліженко, Media Development Fundation

#реконструкція, відбудова | Зала 4 Чому для медіа важливо кооперуватися і які це дасть переваги? Представлення медіамережі та обговорення інструментів для посилення впливу медіа й аналітичних центрів на виклики відновлення України.
● Роман Даніленков, співзасновник медіагрупи Накипіло;● Марія Смик, Випускова редакторка медіа рішень «Рубрика»; ● Валерій Болган, головний редактор в "Інтент";● Юлія Мінчева, лідерка проєктів Budget Watchdog, Клуб редакторів VoxConnector, авторка та ведуча подкасту «Що з економікою?»;● Тарас Жовтенко, експерт Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
● Модераторка: Анастасія Руденко, "Рубрика" та "Східний варіант"

#етика та війна | Зала 2
Під час повномасштабної війни медійники стикаються з етичними дилемами, результат вирішення яких може реально врятувати комусь життя, або навпаки призвести до фатальних наслідків. 
Чи публікувати відверті зображення, які можуть травмувати авдиторію? Чи інтерв’ювати поранених, чи родичів загиблих одразу на місці трагедії, та як це робити, щоб не нашкодити? Як розповідати про те, що відбувається на тимчасово окупованих територіях? Чи робити матеріали про військовополонених, та як саме?В ході дискусії учасникам будуть запропоновані етичні дилеми, відповіді на які вони будуть шукати разом у форматі модерованого діалогу.
● Ліна Кущ, перша секретар НСЖУ;● Олексій Погорєлов, Президент Української Асоціації Медіа бізнесу, член Комсії з Журналістської етики;● Олександр Демченко, солдат ЗСУ, консультант фонду "Повернись живим";● Валентина Троян, журналістка та ведуча "Українського радіо", представниця Інституту масової інформації у Луганській області;● Владислав Гладкий, заступник редактора «Кавун.Сіті»● Діана Буцко, журналістка "Громадського Телебачення".
Модераторка: Тетяна Ігнатченко-Тюріна, воєнна кореспондентка, ексначальниця управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ДонОВА

#трансформації | Зала 3Підтримка українських медійників в умовах війна стала пріоритетом для багатьох західних фондів та програм. Які особливості роботи цих фондів в умовах війни? Якими є пріоритети грантових програм? Як вони змінювалися з огляду на потреби медіа? Якими є критерії участі в цих програмах? Й чи передбачають ці програми стратегічні цілі в розвитку самих медіа?
Організатор: Фонд «Партнерство за сильну Україну», Сhemonics
● Ірина Савченко, менеджерка з регіонального розвитку, Internews Network● Роман Кіфлюк, національний радник, Україна, IMS● Ольга Прокопенко, Керівниця "Медіа" проєкту, Програма підтримки ОБСЄ для України;● Віра Костенко-Кузнєцова, медіадиректорка UCBI4 (Chemonics International).
Модератор: Віталій Мороз, медіарадник зі стратегічних комунікацій, PFRU, Chemonics International

#стійкість до пропаганди | Зала 2
Росія систематично намагається розповсюджувати дезінформацію про вразливі групи населення в Україні: жінок, представників ЛГБТ-спільноти, релігійних та національних меншин, мешканців окупованих та деокупованих територій, дітей тощо. Аудиторія дізнається про специфічні методи та інструменти, які Росія використовує для спрямованої дезінформації, а також про те, як забезпечити права та безпеку цих вразливих груп.
● Марина Нестерова, старша аналітикиня InMind;● Леся Бідочко, заступниця керівника Центру досліджень "Детектора медіа"
Модераторка: Галина Петренко, Директорка Го "Детектор Медіа"

#Стійкість до пропаганди | Зала 3
Соціальні мережі та авторські блоги перемагають класичні редакції? Чому Телеграм небезпечний? Соціальні медіа супер популярні, але це не означає, що буде формуватись критичне мислення, адже інформацію ніхто не перевіряє — це інфо фастфуд. Як можуть медіа долати ці виклики, особливо в ситуації зменшення аудиторії, коли діджитал стає платним. Багато медіа переходять на підписку, коли це не популярно. Це означає, що люди будуть жити в паралельних реальностях. Діджитал нерівність — одні будуть жити у світі перевіреної інформації, а інші будуть у соцмережах, бо не будуть готові платити за контент. Медіа треба ставати більш унікальними, а не просто ретранслювати те, що вже скрізь було — менш новинними, більш змістовними. Але це означає, що їхня аудиторія ставатиме все меншою та меншою.
● Ганна Красноступ, Директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП;● Юлія Каплан, експертка "Національної платформи стійкості та згуртованості";● Ольга Круглій, Керівниця відділу комунікацій онлайн-медіа "Свідомі";● Антон Максименко, співзасновник медіа "Ґрунт";● Максим Дворовий, Керівник напряму "Цифрові права" Лабораторії цифрової безпеки.
Модераторка: Анастасія Романюк, аналітикиня цифрових платформ, Громадянська мережа ОПОРА

#трансформації | Зала 2Як це — бути медіа міста, якого вже фізично не існує? Для кого і про що писати? А головне — навіщо? Як і для кого писати тим журналістам, чиї міста окуповані? Спробувати достукатися "по ту сторону" чи писати для тих, хто виїхав? У цій панелі ми дискутуватимемо про те, як медіа з окупованих та зруйнованих територій знайти свою місію та повернути сенс у свою роботу. 
● Анна Романенко, головна редакторка порталу (0629.com.ua, Маріуполь)● Олексій Артюх, Головний редактор (ТРИБУН, Рубіжне)● Альона Щекодіна, (громадський медіапортал bakhmut.in.ua)● Яна Чумаченко, Редакторка (Сєвєродонецьк онлайн)
Модератор: Олексій Хуторний, Media Development Foundation

#трансформації | Зала 3Останнім часом перед українськими медіа все гостріше постає проблема пошуку підготовлених журналістських кадрів. При цьому майже кожен гуманітарний (й не лише гуманітарний) вищій навчальний заклад має кафедру журналістики, яка щороку випускай кілька десятків дипломованих фахівців. Під час дискусії учасники спробують з'ясувати чому ці молоді спеціалісти не йдуть працювати до медіа, й чому рівень їх підготовки дуже часто не відповідає очікуванням редакцій. Чи можливо взагалі адаптувати програму навчання до нових реалій. Чи здатна неформальна освіта виправити цю ситуацію. 
● Тетяна Марена, проректорка з науково-педагогічної роботи, Маріупольський державний університет;● Попова Олена, завідувач кафедри журналістики та українознавчих студій, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля;● Віктор Пічугін, директор з розвитку медіагрупи "Накипіло", міжнародний тренер DW Академії;● Альона Романюк, КНУ ім.Т.Шевченка, Інститут журналістики;● Оксана Романюк, директорка "Інституту масової інформації";● Вʼячеслав Мавричев, Шеф-редактор Східного хабу Суспільного мовлення.
Модератор: Антон Лягуша, декан факультету соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки

#етика та війна | Зала 4
Воєнні експерти, блогери з соцмереж, кореспонденти видань — коментаторами актуальних подій стає багато нових людей. На чому базується впевненість у їхній експертизі? Частота згадок в інших медіа, кількість підписників у соціальних мережах, персональний бренд та позиціювання? Але і публічних спростувань та оприлюднення доказів псевдоекспертності українська медіасфера ще не бачила так багато як під час повномасштабного вторгнення. Тож, як не створювати народних кумирів, але мати при цьому нових та цікавих коментаторів для інформаційних приводів?
● Ольга Духніч, журналістка NV.UA;● Дмитро Лиховій, головний редактор інтернет-видання "Новинарня";● Тетяна Трощинська, головна редакторка, членкиня правління та ведуча "Громадського радіо";● Марина Сингаївська, заступниця директора Укрінформу і членкиня НМР;● Ярослав Зубченко, Заступник шеф-редакторки "Детектора медіа";● Андрій Яніцький, Директор з розвитку сайту та цифрових платформ Еспресо
Модератор: Отар Довженко, експерт Lviv Media Forum

#трансформація | Зала 2Нові часи творять новий словник: бавовна, орки, росія з маленької літери, напрям руху російського військового корабля... Це психологічне розвантаження чи підміна понять? Як надовго з нами цей спосіб формулювання? І наскільки це тотожне ідеї російської пропаганди з їхніми "хлопками"? А якщо заглиблюватись у деталі, то наскільки слова формують змісти? Особливо в умовах де населення внаслідок нападу РФ потрапило у різні медійні реальності. І за певних умов некоректна термінологія, яка поширюється і в побутовому просторі, і в наративах медійних облич, продукує більше бар’єрів у суспільстві. Наскільки мова, яка формується вже під впливом великої війни задовольняє потреби і запити людей, які знаходяться у якісно різних умовах та режимах: тривалої й короткотривалої окупації, гучного фронту чи глибокого тилу, переміщення та біженства. Яка мова дійсно враховуватиме не тільки реальність, але і закладатиме основу для повернення у спільне комунікаційне поле? Де роль медіа та залучених до ефірів експертів, які червоні лінії проявляються і чи існують вони взагалі? Саме про це ми спробуємо поговорити під час панелі, як проявляється ця динаміка від лексики до підбору експертів у ролі коментаторів.
● Отар Довженко, експерт Львівського медіафоруму;● Євген Бриж, Редактор текстів, «Детектор медіа»;● Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ;● Ганна Курцановська, журналістка видання Свої.Сіті.

Модератор: Максим Єлігулашвілі, експерт коаліції "Україна. Пʼята ранку" та Інституту миру та порозуміння

#журналістика в умовах війни | Зала 3Цей воркшоп покликаний дати журналістам відповіді та такі питання: 
Які є основні принципи документування воєнних злочинів і чим вони відрізняються від журналістської роботи?- Що корисного можуть дати журналісти, працюючи з цією темою, аби допомогти свідкам та не зашкодити слідству.- Які етичні принципи роботи, розмови, спілкування з потерпілими та свідками. - Як зробити цей процес документування максимально корисним і найменш травматичним для обох сторін.- Що можуть журналісти зробити у своїх спільнотах і громадах. В чому може бути унікальна роль національних, міжнародних і локальних ЗМІ у справі документування воєнних злочинів. 
● Наталя Гуменюк, Співзасновниця The Reckoning Project, Лабораторії журналістики суспільного інтересу;● Костянтин Коробов, редактор The Reckoning Project

#соціальні медіа в журналістиці | Зала 4
Із початком повномасштабного російського вторгнення анонімні телеграм-канали здобули величезну аудиторію. Їхній секрет успіху — відсутність відповідальності: не потрібно перевіряти інформацію та задумуватися про стандарти.Тож тепер якісні медіа мусять боротися за аудиторію, дотримуючись при цьому журналістських та етичних стандартів.
● Катерина Родак, авторка розслідування про “Труху”, журналістка NGL.media";● Христина Гаврилюк, головна редакторка "Суспільне Новини";● Андрій Боборикін, виконавчий директор видання “Українська правда”;● Олег Деренюга, головний редактор видання “НикВести” (Миколаїв);● Дмитро Баркар, керівник відділу аналітики (Інститут масової інформації);● Сергій Міхальков, аналітик (Texty.org.ua).
Модераторка: Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації

#безпека журналістів та медіа | Зала 2
Українські журналісти знову разом з українським суспільством опинилися в ситуації "зруйнованого світу". Та чи може травмований фахівець якісно виконувати свою роботу? На якому етапі можна обмежитися самодопомогою, і як зрозуміти, що ти чи твої колеги дійсно потребуєте допомоги спеціаліста? А також як цього самого спеціаліста знайти?
● Наталія Умеренкова (Дідик), Кандидат психологічних наук, практикуючий психологиня, старший науковий співробітник лабораторії психології масової комункації та медіаосвіти ІСПП НАПН України, директор Громадського руху "Жіноча Сила України"

11% громадян зазнали кібершахрайства від початку повномасштабного вторгнення – це демонструють результати опитування, проведеного «Опендатабот» та Нацбанком України, в якому взяли участь понад 112 тисяч українців. Загрози в цифровому просторі як ніколи сьогодні стосуються й українських журналістів, проти яких спрямовані добре сплановані атаки з боку Росії. Яких атак зазнають українські редакції та журналісти в онлайн-просторі та наскільки вдається вирішувати проблеми фахівцям Гарячої лінії з цифрової безпеки Nadiyno.org – буде в центрі уваги воркшопу.
Організатори: eQualitie та ГО "Інтерньюз-Україна"
● Павло Бєлоусов, експерт з цифрової безпеки (Nadiyno);● Віталій Мороз, консультант з цифрових технологій (eQualitie)

#розслідувальна журналістика | Зала 4За тогорічними даними Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, частка журналістських розслідувань у регіональних медіа України складає 0,1%. Як зробити так, щоб якісні локальні розслідування стали популярним медійним форматом? Як масштабувати свої теми та розповідати ненудно про складне? Вчимося на досвіді колег.
● Наталія Онисько, співзасновниця NGL.media;● Андрій Романенко, журналіст, медіаексперт;● Олег Оганов, редактор Nikcenter;● Анна Бурейко, комунікаційниця компанії YouControl
Модератор: Олекса Шалайський, Співзасновник порталу «Наші Гроші». Експерт у сферах журналістських розслідувань

Зала 3Український інформаційний простір наповнений планами на відбудову зруйнованих будівель, влада заявляє про пріоритетне відновлення критичної інфраструктури на деокупованих та прифронтових територіях, інформаційний фокус тримається на звільненні всієї тимчасово окупованої української землі. В той самий час, ми розуміємо, що деокупація і реінтеграція – це не тільки про території, це про людей. Про те, яким чином будуть вирішуватися нагальні питання для громадян України (нерухомість, житло тощо), наскільки human-oriented буде підхід. Які загрози та проблеми чекають українське суспільство, якщо візія на майбутнє не буде проговорюватися завчасно? Яке майбутнє пропонується людям з цих областей? Як говорити до людей з Донецької та Луганської областей, як краще інтегрувати/повернути людей ментально до українського інформаційного простору?
● Олена Шаповал, прессекретарка начальника Харківської обласної військової адміністрації;● Тетяна Ігнатченко-Тюріна, очільниця Відділу комунікацій АМКУ, колишня очільниця управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Донецької ОВА;● Катерина Зарембо, асоційована аналітикиня Центру "Нова Європа";● Сергій Стуканов, засновник Інституту інтеграції Донбасу, керівник аналітичного відділу в Центрі контент-аналізу, ведучий Українського радіо;● Світлана Ткаченко, голова правління ГО "Точка доступу";● Віктор Левіт, власник Zeus Ceramica у Слов'янську;● Олексій Артюх, редактор видання "Трибун" (Рубіжне).
Модератор: Андрій Романенко, журналіст, медіаексперт