Програма
Запрошуємо до перегляду програми DMF 2024 Деякі теми, описи та спікери уточнюються, програма буде оновлюватися
Реєстрація та вітальна кава
Реєстрація учасників вимагає деякого часу, просимо приходити заздалегідь, щоб не пропустити відкриття Форуму
Відкриття DMF 2024, вітальне слово
Головна сцена
Список учасників уточнюється і буде анонсований незабаром
Євроінтеграція під час війни: місія національних та локальних медіа
Майстер-клас від 2402 Foundation: як медійникам протидіяти онлайн-насильству (за підтримки Voices of Ukraine)
Розкажемо про стратегії протидії онлайн-насильству та хейт-атакам на ідентичність, розберемо реальні кейси та надамо практичні інструменти з превенції атак і подолання наслідків.
● Катерина Сергацкова, Виконавча Директорка, 2402 Foundation
Сила рівності: як політика гендерної рівності змінює українські медіа / воркшоп від ГО "Жінки в медіа" за підтримки International Media Support (IMS)
Воркшоп «Сила рівності» розкриє, як впровадження політики гендерної рівності змінює контент і редакційну культуру українських медіа. Представники телеканалу Еспресо та Суспільного мовлення поділяться своїм досвідом інтеграції гендерного підходу в журналістську діяльність, обговорять виклики та досягнення на цьому шляху.
● Микола Типусяк, Директор з маркетингу телеканалу «Еспресо»● Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, рівності та інклюзії Суспільного мовлення
Модераторка:Ліза Кузьменко, Членкиня Комісії з журналістської етики, голова ГО «Жінки в медіа»
Українські медіа: між цензурою та самоцензурою
Останнім часом українське медіасередовище все частіше стикаються з явищами, які можна сприймати як прояви цензури. Крім того, під час війни багато хто з журналістів має власний набір тем чи явищ, казати про які не варто. На формування цього переліку впливає не лише розуміння військових загроз, а й загроза хейту в соціальних мережах. Тому значна частина українських медійників вимушена працювати в умовах глибокої самоцензури. Це робить можливим появу й більш формальних обмежень які можуть мати ознаки цензури.
Що більше впливає на українську журналістику: формальна цензура чи неформальні та дуже розмиті самообмеження? Що більше впливає на свободу слова: обмеження та тиски з боку влади та засновників медіа чи тиск з боку суспільства, яке не готове чути неприємні для себе речі?
● Власта Лазур, Радіо Свобода, журналіст● Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ● Наталія Лигачова, голова ГО "Детектор медіа"● Полін Мофре, менеджерка української програми у відділі Східної Європи і Центральної Азії міжнародної організації «Репортери без кордонів»
Модераторка: Катерина Коберник, головна редакторка, "Бабель"
Монетизація для медіа: кейс-стаді від українських редакцій (за підтримки Voices of Ukraine)
Як українським медіа заробляти під час війни? Які підходи існують у світі та на національному медіаринку? Що з цього може спрацювати для регіональних медіа? Під час обговорення варіантів монетизації від українських редакцій пропонуємо розглянути різноманітні кейс-стаді від клубу підписників до пейволів, щоб краще розібратися в їхній механіці та зрозуміти перспективу розвитку тих чи інших підходів.
● Андрій Бистров, програмний директор "Української правди"● Діана Тищенко, головна редакторка Varosh● Олег Горобець, CEO Ria Media● Валерій Гармаш, СЕО ГО "МАЄ СЕНС", засновник сайту Слов'янська● Наталя Беднарська, Digital директорка, Національна Асоціація Медіа
Модератор:Ярослав Кобзар, програмний менеджер Internews Network
Майстерклас: як ефективно взаємодіяти з пресслужбами військових підрозділів та регіональних адміністрацій
Як медійникам налагодити ефективну комунікацію з пресофіцерами військових підрозділів та регіональних військових адміністрацій. Які є “червоні прапорці” в роботі з цими партнерами та що потрібно для якісної співпраці.
● Алла Кошляк, екс пресофіцерка бригади НГУ "Хартія"● Олександр Толоконніков, Начальник управління інформаційної та внутрішньої політики Херсонської обласної Військової адміністрації, речник Херсонської області● Валерія Скорик, пресофіцерка 81 ОАеМБр
Чи є географічні межі в російської пропаганди та дезінформації?
Панельна дискусія зосередиться на питанні поширення російської пропаганди в пострадянських країнах, країнах Балтії, Кавказу, у Балканському регіоні, Казахстані, Молдові та ін. Учасники обговорять, як російська дезінформація впливає на країни та як міжнародна кооперація журналістів може допомогти протидіяти цим загрозам. Особлива увага буде приділена досвіду України у розвінчанні фейкових наративів про війну. І чи може висвітлення війни в Україні сприяти захисту інших країн від дезінформації?
● Галина Петренко, директорка ГО "Детектор медіа"● Гульнар Бажкенова, Засновниця і головна редакторка Orda Media(Казахстан)● Артур Аукон, Відповідальний редактор Радіо 4, Естонське національне мовлення (Естонія)● Маргарита Ахвледіані, головна редакторка JAMnews (Грузія)● Денис Джідіч, директор Балканської мережі журналістських розслідувань: BIRN BiH
Модераторка:Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора ГО "VoxUkraine"
Інформаційна окупація ТОТ: як росіяни використовують медіа і ресурси пропаганди для впливу на людей (у партнерстві з «Детектор медіа»)
Буде додано.
● Олексій Півторак, заступник керівника Центру досліджень "Детектора медіа"● Ірина Семенюта, журналістка "Детектора медіа"
Модератор:Вадим Міський, програмний директор "Детектора медіа"
Залаштунки управління медіа: особисті виклики керівника (у партнерстві з Jnomics)
За досягненнями команди у ключових показниках стоїть лідер, який подолав чимало викликів, які часто залишаються невідомими. Під час дискусії четверо керівників регіональних медіа поговорять про: баланс між стратегічними планами й щоденними операціями; найважчі рішення, які доводилося ухвалювати заради успіху організації; інструменти управління командами у кризу; психологічну стійкість лідера; особисті невдачі, які принесли корисний досвід.
● Єлєна Щепак, директорка ГО "Черкаська інформаційна агенція 18000" ● Альона Сергієнко, Операційна директорка медіа "Цукр"● Діана Тищенко, Головна редакторка Varosh● Сергій Прокопенко, головний редактор Gwara Media
Модераторка:Марія Леонова, партнерка Jnomics media
Євроінтеграція Молдови та України: Спільні виклики і роль медіа
Чи є увага до руху в ЄС у Молдові та Україні? Країни мають багато спільного, зокрема, спільні виклики: окуповані території та надзвичайна антиєвропейська пропаганда, яку поширюють проросійські та російські джерела. Як медіаспоживання та стійкість до пропаганди може вплинути на євроінтеграцію двох країн? Вивчаємо спільні уроки та плануємо власний шлях у Європу.
● Сергій Барбу, журналіст та телеведучий "5 каналу", з 2014 року висвітлює вибори в Молдові● Андрій Каптаренко-Бєлінський, журналіст, продюсер TV8.MD (Молдова)● Віоріка Татару, воєнна репортерка, авторка проектів TV8 Moldova (Молдова)● Сергій Гаврилець, журналіст-міжнародник в hromadske● Тетяна Терзі, головна редакторка інтернет-видання Бессарабії "Махала"
Модератор:Андрій Діхтяренко, головний редактор "Реальної газети", провідний ведучий "Суспільного"
Від медіа трафіку до медіа впливу: як регіональні ЗМІ можуть переглянути свою роль та цілі (за підтримки Voices of Ukraine)
Зміни в суспільстві є одним з пріоритетів у роботі журналістів по всьому світу. Проте ЗМІ простіше збирати статистику та звертати увагу на кількісні показники свого впливу, а якісні зміни потребують більших людських ресурсів та фінансування, а також вибору форматів та нових підходів у медіаменеджменті. Історії успіху, імпакти, вплив на аудиторію, а також на стейкхолдерів різних рівнів, в тому числі вплив на владу задля прийняття рішень в інтересах суспільства - must have для якісних медіа в регіонах. Які конфлікти містяться в дихотомії трафік VS вплив? Як робити матеріали які будуть одночасно популярними і генеруватимуть перегляди, але і приноситимуть реальний імпакт? Чи можуть регіональні медіа конкурувати в цьому з загальнонаціональними чи виступати партнерами: в чому виклики і переваги?
● Власта Лазур, політична журналістка, авторка проєктів "Радіо Свобода"● Ірина Малишева, Експертка з питань моніторингу і оцінювання● Анастасія Куриленко, Комунікаційна директорка медіа «Рубрика», керівниця партнерств● Сергій Сидоров, директор ГО "Запорізький центр розслідувань"
Модераторка:Катерина Ковальчук, журналістка "Новин Донбасу", MEL-менеджерка DII-Ukraine
Що і як писати про полонених? Правові та етичні аспекти (у партнерстві з НСЖУ)
Від початку широкомасштабного вторгнення 3,5 тисячі українців повернулися з російського полону. Точна кількість цивільних і військових, яких продовжує утримувати Росія, невідома: офіційні джерела містять різні цифри, але йдеться про десятки тисяч осіб. Серед них - щонайменше 30 журналістів. Тема полонених є чутливою для суспільства та складною для медійників. Під час воркшопу учасники дізнаються, яку термінологію варто використовувати, у чому відмінність норм українського законодавства та міжнародного права, які джерела інформації використовувати під час підготовки матеріалів. Ми також приділимо увагу етичним засадам висвітлення цієї складної теми. Чи завжди потрібно отримувати згоду на поширення інформації про полонених? Які деталі можуть нашкодити? Як проводити інтервʼю з тими, хто звільнився з полону? Як говорити з рідними і близькими?
● Олег Батурін, Журналіст-розслідувач Центру журналістських розслідувань і журналіст-дослідник The Reckoning Project: Ukraine● Аліса Коваленко, членкиня правління SEMA Ukraine
Модераторка:Ліна Кущ, Перша секретар, Національна спілка журналістів України
Чому у регіональних медіа бракує людей, де їх шукати та як втримати?
Ринок праці у травні нагадував безлюдну пустелю: кількість шукачів стрімко падає. Натомість роботодавці пропонують все більше вакансій", — так аналітики порталу з пошуку роботи Work.ua оцінюють ситуацію з робочою силою в Україні. Медіасфера — не вийняток. Крім того, існує певна диспропорція за ознакою віддаленості від лінії фронту — чим до неї ближче, тим менший шанс регіональній чи місцевій редакції знайти фахових співробітників. А також і за фахом — знайти хорошого режмонта-тку поки що не так складно, а от журналіста-тку-розслідувача-чку, чи досвічену медіа-менеджерку-ра — задача із зірочкою. Які шляхи виходу з кризи бачать медійники-ниці? Де редакціям знайти кошти, і стратегії, щоб не тільки “захантити”, але і втримати висококласних професіоналів-лок?
● Тетяна Гордієнко, старша дослідниця в Media Development Foundation● Дмитро Козлов, Член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України ● Леся Примакова, керівниця відділу комунікацій Work.ua● Стеблина Наталія Олександрівна, Докторка політичних наук, професорка кафедри журналістики та соціальних комунікацій ДонНУ імені Василя Стуса● Аліса Куценко, Директорка з розвитку, HR, голова ГО "Зміст Полтава"● Олена Мельник, заступниця директора департаменту реалізації політики зайнятості, начальниця управління програм зайнятості Державного центру зайнятості
Модераторка: Софія Скиба, виконавча директорка онлайн медіа "Перший Криворізький/1KR.UA"
Як медіа в Україні впливають на відбудову: досвід мережі “Вікно Відновлення”
Ми хочемо поділитися досвідом, як мережі вдалося обʼєднати 90+ медіа, громадських організацій, аналітичних центрів в одній мережі над однією темою: відновлення. Ми порушуємо тему багатогранності відновлення: освіта, екологія, реабілітація, критична інфраструктура, повернення людей.
● Артем Москаленко, журналіст медіа рішень "Рубрика"● Катерина Середа, головна редакторка видання "Миквісті"● Олена Кравченко, головна редакторка видання "Антикорупційний вимір"● Тетяна Жук, редакторка "Східний Варіант"
Модератор: Роман Даніленков, Співзасновник «Накипіло» та «Вікна Відновлення»
Обід
Різноманітність, рівність та інклюзивність у медіа як імператив для процесу відновлення та реконструкції України (у партнерстві з UNESCO)
Різноманітність, рівність та інклюзія є невіддільною частиною процесу відновлення та реконструкції України. Забезпечення соціальної справедливості та рівної участі для всіх громадян, особливо для ветеранів, працівників ЗМІ з інвалідністю та тих, хто постраждав від війни. Водночас дотримання стандартів прав людини підкреслює відданість України міжнародним зобов'язанням та європейським цінностям. Це громадянський обов'язок і правовий обов'язок нашого суспільства, що демонструє цінності людяності та солідарності. Не менш важливим для життєздатності медіа є рівне обслуговування всіх своїх аудиторій, клієнтів та користувачів на рівних засадах. Як і чому регіональні медіа повинні говорити про рівність людей з інвалідністю і що ми, як медіа, можемо зробити, щоб зробити суспільство більш інклюзивним?
● Ірмгард Касінскайте-Буддеберг, радниця з комунікацій та інформації штаб-квартири ЮНЕСКО● Олександр Будько (Терен), громадський діяч, ведучий YouTube-проєкту "Відвал ніг"● Наталія Гарач, членкиня Наглядової ради Суспільного в галузі захисту прав осіб з особливими потребами● Софія Скиба, виконавча директорка онлан медіа "Перший Криворізький/1KR.UA" ● Максим Забєля, головний редактор газети "Рідне місто" (Мирноград, Донеччина)● Ольга Герасимʼюк, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
Модераторка: Уліана Пчолкіна, громадська діячка, заступниця голови правління ГО “Група активної реабілітації”; голова правління громадської спілки “Ліга Сильних”; телеведуча
У пошуках порозуміння: чи зможуть медіа та влада побудувати новий рівень відносин
Держава та Медіа — два важливих суспільних інститути, які будуть існувати завжди. Система відносин цих інституцій, яка була сформована в України за роки незалежності, не відповідає суспільним відносинам, які активно змінюються під впливом війни, прагненням країни до інтеграції в Єдину Європу та майбутньою повоєнною відбудовою. При цьому, йдеться як про відносини між журналістами та владою, так і про взаємодію влади та медіа в цілому. Разом з тим, саме від ефективності цієї взаємодії залежить не лише досягнення всіх цілей, а й подекуди виживання української нації.
Як має виглядати новий формат відносин влади та медіа в Україні? Що мають зробити влада та журналісти, щоб громадяни отримували більше якісної інформації про життя Держави? Що має змінитися, щоб зникла певна недовіра між владою та медіа?
● Олександр Толоконніков, Начальник управління інформаційної та внутрішньої політики Херсонської обласної Військової адміністрації● Галина Прищепа, речниця СБУ в Донецькій та Луганській областях● Єлизавета Жарких, Заступниця головного редактора "Вгору"● Анастасія Ісаєнкова, продюсерка Суспільне Новини● Сергій Череватий, генеральний директор українського національного інформаційного агентства Укрінформ Модераторка: Діана Дуцик, виконавча директорка ГО "Український інститут медіа та комунікації"
Штучний інтелект для регіональних медіа: помічник чи загроза?
За даними опитування Інституту масової інформації, лише 22% українських редакцій використовують штучний інтелект на постійній основі. Серед опитаних медійників основою причиною невикористання інструментів ШІ для роботи редакції було те, що там надають перевагу людській індивідуальності (28%), і вважають, що наразі ніхто її не замінить. Водночас четверта частина опитуваних (25%) визнали, що мають недостатньо знань про те, як працювати з ШІ та не володіють відповідними інструментами. 19% медійники мають побоювання, що ШІ може хибно інформувати, плутати факти та поняття. Під час цієї дискусії ми запрошуємо представників регіональних медіа поділитись своїм досвідом з використання ШІ на практиці та чесно розказати колегам з інших редакцій про успіхи та "факапи".
● Наталія Пахайчук, голова ГО "СІД Медіа Груп" / Rayon.in.ua● Наталія Бурлаку, головна редакторка "20 хвилин" (Тернопіль), компанія RIA Media● Яна Машкова, медіааналітикиня Інституту масової інформації● Ольга Петрів, юристка з питань штучного інтелекту Центру демократії та верховенства права
Модераторка: Катерина Жемчужникова, експертка з медіа та комунікацій
Контент зі змістом: як відповідальне поширення інформації стає основою стратегії медіаграмотності України до 2026 року (у партнерстві з UNDP)
Під час обговорення Стратегії ми зосередимося на практичних рішеннях для розв’язання цієї проблеми та розглянемо, як ПРООН в Україні, проєкт "Фільтр" і Міністерство культури та стратегічних комунікацій можуть підтримати відповідальне поширення інформації в медіапросторі.
Висвітлення питання військовополонених у медіа: проблеми та пошуки рішень
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з початку повномасштабного вторгнення до серпня 2024 року було проведено 55 обмінів полоненими, під час яких додому повернулось 3520 людей, з яких 3358 військові та 162 цивільні. А в межах 68 репатріаційних заходів на Батьківщину також повернули 3424 тіла загиблих. Проте, відповідно до інформації від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця наразі понад 14 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Найімовірніше, їх незаконно утримує Росія. Але чи достатньо про це говорять українські медіа? Чи підсвічена ця проблема на міжнародній арені? Де знайти баланс між тим, що можна говорити публічно про кожну людину в російському полоні, щоб не нашкодити її життю та здоров’ю там, та потребою системно комунікувати з її родиною та суспільством, додаючи впевненості та віри в те, що держава Україна обов’язково обміняє кожного свого громадянина? Як суспільство інформують про військовополонених офіційні органи? Яким чином родини полонених можуть взаємодіяти з українськими та міжнародними медіа? Чи існують редакційні стандарти для роботи з темою військовополонених? Які є проблеми в організації комунікації між родинами полонених і медіа? Що ми можемо запропонувати як відповідальне суспільство? Зібравши на одному майданчику представників влади, профільні громадські об’єднання та медійників для широкого обговорення пропонуємо не лише обговорити наявні проблеми, а й пошукати спільних рішень. Сподіваємось, що на основі запропонованих ідей ми зможемо зібрати актуальні рекомендації для всіх залучених сторін щодо ефективного висвітлення питання військовополонених у медіа.
● Представник профільного Департаменту в Секретаріаті Омбудсмена (TBC)● Петро Яценко, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими● Олександра Мазур, голова ГО «Спільнота Оленівки»● Олена Барсукова, журналістка Української правди. Життя● Дарʼя Григоренко, журналістка НСТУ "Суспільне"
Модератор:Станіслав Федорчук, голова правління ГО "Українська народна рада Донеччини та Луганщини"
Іномовлення від України. Хто робить щось для закордоння? Що і де читають про нас за кордоном?
До початку повномасштабного вторгнення іншими мовами світові про Україну розповідали або державні медіа — “МПІУ” (UATV, Freedom), “Укрінформ”, або поодинокі проєкти, як Kyiv Independent чи Kyiv Post. Англомовні версії намагалися створювати великі загальнонаціональні медіа. Але навіть їм не вистачало ресурсу для регулярної роботи. Під час повномасштабного вторгнення спроби робити контент для іноземної авдиторії робили навіть локальні ЗМІ, а потреба розповідати світові правду про Україну стала нагальною як ніколи. Що змінилося за 2,5 роки великої війни? Хто зараз працює на закордон та на скільки успішно? Чи потрібні англомовні версії регіональним та локальним медіа? Чи довіряють іноземні авдиторії українським ЗМІ?
● Єгор Скоріна, Головний редактор телеканалу FREEДОМ● Дарина Шевченко, генеральна директорка англомовного українського видання The Kyiv Independent● Юлія Абібок, редакторка англомовного видання подій на окупованих територіях occupied.media● Ганна Аргірова, репортерка The Associated Press
Модераторка:Інна Варениця, журналістка міжнародних видань (Associated Press, Reuters, The Telegraph), freelance visual journalist that works for international media (Associated Press, Reuters, The Telegraph)
Що приніс галузі Закон «Про медіа»
Триває імплементація ЗУ «Про медіа». Друковані ЗМІ вже мали пройти процедуру реєстрації. Наразі триває процедура реєстрації онлайн медіа. Прийшов час підбити проміжні підсумки функціонування закону й поговорити про те, які очікування він виправдав та які недоліки в ньому вже знайдено, чому медіа не бажають реєструватися, та яка доля чекає на спів- та саморегулювання.
● Олександр Бурмагін, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення● Катерина М'яснікова, Виконавча директорка Національної асоціації медіа ● Ольга Вдовенко, Директорка з юридичних питань ГО "Платформа прав людини"
Олексій Третьяков-Гродзевич, менеджер проєктів Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)
ШІ проти маніпуляцій: Емоційні гойдалки українського Telegram
Texty.org.ua за допомогою власної моделі штучного інтелекту проаналізували на предмет маніпуляцій 100 українських Telegram-каналів. Як маніпуляції в Telegram впливають на об'єктивність журналістики та що ми можемо зробити, щоб цьому протидіяти? Запрошуємо до професійної дискусії щодо результатів дослідження та шляхів боротьби з маніпуляціями у медіа.
● Сергій Міхальков, Журналіст даних, аналітик у Texty.org.ua ● Наталія Романишин, NLP дослідниця, Texty.org.ua
Модераторка:Євгенія Дроздова, Дата-журналістка видання Texty.org.ua
Кінозал
Запрошуємо до перегляду українських документальних стрічок
"Хліб з мінного поля"
Херсонська область в Україні – одна з найзабрудненіших вибухонебезпечними предметами. Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про прискорення темпів розмінування сільгоспугідь. Однак чимало полів досі не розміновані, а то й не обстежені.
Як місцеві фермери господарюють на землях, де війна посіяла міни, снаряди, гранати, та як відбувається розмінування Херсонщини, дивіться у фільмі.
Фільм про Ізюмське масове поховання “The Grave”
Документальний фільм зосереджений на історії пошуку справедливості та відповідальності після того, як восени 2022 року в лісі за містом Ізюм на північному сході України після шести місяців жорстокої російської окупації виявили масове поховання. Тієї осені знайшли близько 450 тіл – деякі з ідентифікованих були закатовані, застрелені, інші загинули внаслідок безперервних обстрілів.
"Химерний край. Останній єдиноріг Світу"
Допремʼєрний показ нової роботи від YouTube-проєкту "Хащі".
"На межі: історія незламності редактора прифронтової газети"
Допремʼєрний показ нової роботи від YouTube-проєкту "Хащі".
"Захищаючи правду: чому журналісту треба бути відвертим з читачем"
Публічна лекція Віталія Портникова
Куточок безпеки
У рамках DMF 2024 наші партнери надають консультаційні послуги. Запрошуємо учасників завітати у куточок безпеки та отримати інформацію