Програма
Запрошуємо до перегляду програми DMF 2024 Деякі теми, описи та спікери уточнюються, програма буде оновлюватися
Реєстрація та вітальна кава
Реєстрація учасників вимагає деякого часу, просимо приходити заздалегідь, щоб не пропустити відкриття Форуму
Відкриття DMF 2024, вітальне слово
Список учасників уточнюється і буде анонсований незабаром
Українські медіа: між цензурою та самоцензурою
Останнім часом українське медіасередовище все частіше стикається з явищами, які можна сприймати як прояви цензури. Крім того, під час війни багато хто з журналістів має власний набір тем чи явищ, казати про які не варто. На формування цього переліку впливає не лише розуміння військових загроз, а й загроза хейту в соціальних мережах. Тому значна частина українських медійників вимушена працювати в умовах глибокої самоцензури. Це робить можливим появу й більш формальних обмежень, які можуть мати ознаки цензури.
Що більше впливає на українську журналістику: формальна цензура чи неформальні та дуже розмиті самообмеження? Що більше впливає на свободу слова: обмеження та тиски з боку влади та засновників медіа чи тиск з боку суспільства, яке не готове чути неприємні для себе речі?
Майстер-клас від 2402 Foundation: як медійникам протидіяти онлайн-насильству (за підтримки Voices of Ukraine)
Як медійникам налагодити ефективну комунікацію з прес-офіцерами військових підрозділів та регіональних військових адміністрацій. Які є “червоні прапорці” в роботі з цими партнерами та що потрібно для якісної співпраці.
Євроінтеграція Молдови та України: Спільні виклики і роль медіа
Чи є увага до руху в ЄС у Молдові та Україні? Країни мають багато спільного, зокрема, спільні виклики: окуповані території та надзвичайна антиєвропейська пропаганда, яку поширюють проросійські та російські джерела. Як медіаспоживання та стійкість до пропаганди може вплинути на євроінтеграцію двох країн? Вивчаємо спільні уроки та плануємо власний шлях у Європу.
Сила рівності: як політика гендерної рівності змінює українські медіа / воркшоп від ГО "Жінки в медіа" за підтримки International Media Support (IMS)
Воркшоп «Сила рівності» розкриє, як впровадження політики гендерної рівності змінює контент і редакційну культуру українських медіа. Представники телеканалу Еспресо та Суспільного мовлення поділяться своїм досвідом інтеграції гендерного підходу в журналістську діяльність, обговорять виклики та досягнення на цьому шляху.
Монетизація для медіа: кейс-стаді від українських редакцій (за підтримки Voices of Ukraine)
Як українським медіа заробляти під час війни? Які підходи існують у світі та на національному медіаринку? Що з цього може спрацювати для регіональних медіа? Під час обговорення варіантів монетизації від українських редакцій пропонуємо розглянути різноманітні кейс-стаді від клубу підписників до пейволів, щоб краще розібратися в їхній механіці та зрозуміти перспективу розвитку тих чи інших підходів.
Чи є географічні межі в російської пропаганди та дезінформації?
Панельна дискусія зосередиться на питанні поширення російської пропаганди в пострадянських країнах, країнах Балтії, Кавказу, у Балканському регіоні, Казахстані, Молдові та ін. Учасники обговорять, як російська дезінформація впливає на країни та як міжнародна кооперація журналістів може допомогти протидіяти цим загрозам. Особлива увага буде приділена досвіду України у розвінчанні фейкових наративів про війну. І чи може висвітлення війни в Україні сприяти захисту інших країн від дезінформації?
Тема уточнюється
Буде доповнено.
Залаштунки управління медіа: особисті виклики керівника (у партнерстві з Jnomics)
За досягненнями команди у ключових показниках стоїть лідер, який подолав чимало викликів, які часто залишаються невідомими. Під час дискусії четверо керівників регіональних медіа поговорять про: баланс між стратегічними планами й щоденними операціями; найважчі рішення, які доводилося ухвалювати заради успіху організації; інструменти управління командами у кризу; психологічну стійкість лідера; особисті невдачі, які принесли корисний досвід.
Від медіа трафіку до медіавпливу: як регіональні ЗМІ можуть переглянути свою роль та цілі (за підтримки Voices of Ukraine)
Зміни в суспільстві є одним з пріоритетів у роботі журналістів по всьому світу. Проте ЗМІ простіше збирати статистику та звертати увагу на кількісні показники свого впливу, а якісні зміни потребують більших людських ресурсів та фінансування, а також вибору форматів та нових підходів у медіаменеджменті. Історії успіху, імпакти, вплив на аудиторію, а також на стейкхолдерів різних рівнів, в тому числі вплив на владу задля прийняття рішень в інтересах суспільства - must have для якісних медіа в регіонах. Які конфлікти містяться в дихотомії трафік VS вплив? Як робити матеріали які будуть одночасно популярними і генеруватимуть перегляди, але і приноситимуть реальний імпакт? Чи можуть регіональні медіа конкурувати в цьому з загальнонаціональними чи виступати партнерами: в чому виклики і переваги?
Що і як писати про полонених? Правові та етичні аспекти (у партнерстві з НСЖУ)
Від початку широкомасштабного вторгнення 3,5 тисячі українців повернулися з російського полону. Точна кількість цивільних і військових, яких продовжує утримувати Росія, невідома: офіційні джерела містять різні цифри, але йдеться про десятки тисяч осіб. Серед них - щонайменше 30 журналістів. Тема полонених є чутливою для суспільства та складною для медійників. Під час воркшопу учасники дізнаються, яку термінологію варто використовувати, у чому відмінність норм українського законодавства та міжнародного права, які джерела інформації використовувати під час підготовки матеріалів. Ми також приділимо увагу етичним засадам висвітлення цієї складної теми. Чи завжди потрібно отримувати згоду на поширення інформації про полонених? Які деталі можуть нашкодити? Як проводити інтервʼю з тими, хто звільнився з полону? Як говорити з рідними і близькими?
Чому у регіональних медіа бракує людей, де їх шукати та як втримати?
"Ринок праці у травні нагадував безлюдну пустелю: кількість шукачів стрімко падає. Натомість роботодавці пропонують все більше вакансій", — так аналітики порталу з пошуку роботи Work.ua оцінюють ситуацію з робочою силою в Україні. Медіасфера — не вийняток. Крім того, існує певна диспропорція за ознакою віддаленості від лінії фронту — чим до неї ближче, тим менший шанс регіональній чи місцевій редакції знайти фахових співробітників. А також і за фахом — знайти хорошого режмонта-тку поки що не так складно, а от журналіста-тку-розслідувача-чку, чи досвічену медіа-менеджерку-ра — задача із зірочкою. Які шляхи виходу з кризи бачать медійники-ниці? Де редакціям знайти кошти, і стратегії, щоб не тільки “захантити”, але і втримати висококласних професіоналів-лок?
Як медіа в Україні впливають на відбудову: досвід мережі “Вікно Відновлення”
Ми хочемо поділитися досвідом, як мережі вдалося обʼєднати 90+ медіа, громадських організацій, аналітичних центрів в одній мережі над однією темою: відновлення. Ми порушуємо тему багатогранності відновлення: освіта, екологія, реабілітація, критична інфраструктура, повернення людей.
Обід
Різноманітність, рівність та інклюзивність у медіа як імператив для процесу відновлення та реконструкції України (у партнерстві з UNESCO)
Різноманітність, рівність та інклюзія є невіддільною частиною процесу відновлення та реконструкції України. Забезпечення соціальної справедливості та рівної участі для всіх громадян, особливо для ветеранів, працівників ЗМІ з інвалідністю та тих, хто постраждав від війни. Водночас дотримання стандартів прав людини підкреслює відданість України міжнародним зобов'язанням та європейським цінностям. Це громадянський обов'язок і правовий обов'язок нашого суспільства, що демонструє цінності людяності та солідарності. Не менш важливим для життєздатності медіа є рівне обслуговування всіх своїх аудиторій, клієнтів та користувачів на рівних засадах. Як і чому регіональні медіа повинні говорити про рівність людей з інвалідністю і що ми, як медіа, можемо зробити, щоб зробити суспільство більш інклюзивним?
У пошуках порозуміння: чи зможуть медіа та влада побудувати новий рівень відносин
В Україні триває процес роздержавлення медіа. Відповідно до Закону «Про медіа» влада має втратити вплив на місцеві та регіональні телеканали та радіостанції, через перетворення їх на місцеві публічні аудіовізуальні медіа. Втім, влада та ЗМІ завжди будуть мати певний рівень взаємодії, яка виходить значно далі очевидних сфер. Саме тому українські влада та медіа мають вибудовувати нову модель взаємодії, яка більше відповідає сучасним умовам, в яких опинилася країна.
Штучний інтелект для регіональних медіа: помічник чи загроза?
За даними опитування Інституту масової інформації, лише 22% українських редакцій використовують штучний інтелект на постійній основі. Серед опитаних медійників основою причиною невикористання інструментів ШІ для роботи редакції було те, що там надають перевагу людській індивідуальності (28%), і вважають, що наразі ніхто її не замінить. Водночас четверта частина опитуваних (25%) визнали, що мають недостатньо знань про те, як працювати з ШІ та не володіють відповідними інструментами. 19% медійники мають побоювання, що ШІ може хибно інформувати, плутати факти та поняття. Під час цієї дискусії ми запрошуємо представників регіональних медіа поділитись своїм досвідом з використання ШІ на практиці та чесно розказати колегам з інших редакцій про успіхи та "факапи".
Контент зі змістом: як відповідальне поширення інформації стає основою стратегії медіаграмотності України до 2026 року (у партнерстві з UNDP)
Під час обговорення Стратегії ми зосередимося на практичних рішеннях для розв’язання цієї проблеми та розглянемо, як ПРООН в Україні, проєкт "Фільтр" і Міністерство культури та стратегічних комунікацій можуть підтримати відповідальне поширення інформації в медіапросторі.
Висвітлення питання військовополонених у медіа: проблеми та пошуки рішень
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з початку повномасштабного вторгнення до серпня 2024 року було проведено 55 обмінів полоненими, під час яких додому повернулось 3520 людей, з яких 3358 військові та 162 цивільні. А в межах 68 репатріаційних заходів на Батьківщину також повернули 3424 тіла загиблих. Проте, відповідно до інформації від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця наразі понад 14 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Найімовірніше, їх незаконно утримує Росія. Але чи достатньо про це говорять українські медіа? Чи підсвічена ця проблема на міжнародній арені? Де знайти баланс між тим, що можна говорити публічно про кожну людину в російському полоні, щоб не нашкодити її життю та здоров’ю там, та потребою системно комунікувати з її родиною та суспільством, додаючи впевненості та віри в те, що держава Україна обов’язково обміняє кожного свого громадянина? Як суспільство інформують про військовополонених офіційні органи? Яким чином родини полонених можуть взаємодіяти з українськими та міжнародними медіа? Чи існують редакційні стандарти для роботи з темою військовополонених? Які є проблеми в організації комунікації між родинами полонених і медіа? Що ми можемо запропонувати як відповідальне суспільство? Зібравши на одному майданчику представників влади, профільні громадські об’єднання та медійників для широкого обговорення пропонуємо не лише обговорити наявні проблеми, а й пошукати спільних рішень. Сподіваємось, що на основі запропонованих ідей ми зможемо зібрати актуальні рекомендації для всіх залучених сторін щодо ефективного висвітлення питання військовополонених у медіа.
Іномовлення від України. Хто робить щось для закордоння? Що і де читають про нас за кордоном?
До початку повномасштабного вторгнення іншими мовами світові про Україну розповідали або державні медіа — “МПІУ” (UATV, Freedom, “Укрінформ”), або поодинокі проєкти, як Kyiv Independent чи Kyiv Post. Англомовні версії намагалися створювати великі загальнонаціональні медіа. Але навіть їм не вистачало ресурсу для регулярної роботи. Під час повномасштабного вторгнення спроби робити контент для іноземної авдиторії робили навіть локальні ЗМІ, а потреба розповідати світові правду про Україну стала нагальною як ніколи. Що змінилося за 2,5 роки великої війни? Хто зараз працює на закордон та на скільки успішно? Чи потрібні англомовні версії регіональним та локальним медіа? Чи довіряють іноземні авдиторії українським ЗМІ?
Що приніс галузі Закон «Про медіа»
Триває імплементація ЗУ «Про медіа». Друковані ЗМІ вже мали пройти процедуру реєстрації. Наразі триває процедура реєстрації онлайн медіа. Прийшов час підбити проміжні підсумки функціонування закону й поговорити про те, які очікування він виправдав та які недоліки в ньому вже знайдено, чому медіа не бажають реєструватися, та яка доля чекає на спів- та саморегулювання.
ШІ проти маніпуляцій: Емоційні гойдалки українського Telegram (за підтримки NDI)
Texty.org.ua за допомогою власної моделі штучного інтелекту проаналізували на предмет маніпуляцій 100 українських Telegram-каналів. Як маніпуляції в Telegram впливають на об'єктивність журналістики та що ми можемо зробити, щоб цьому протидіяти? Запрошуємо до професійної дискусії щодо результатів дослідження та шляхів боротьби з маніпуляціями у медіа.
Кінозал
Запрошуємо до перегляду українських документальних стрічок
"Хліб з мінного поля"
Херсонська область в Україні – одна з найзабрудненіших вибухонебезпечними предметами. Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про прискорення темпів розмінування сільгоспугідь. Однак чимало полів досі не розміновані, а то й не обстежені.
Як місцеві фермери господарюють на землях, де війна посіяла міни, снаряди, гранати, та як відбувається розмінування Херсонщини, дивіться у фільмі.
Фільм про Ізюмське масове поховання “The Grave”
Документальний фільм зосереджений на історії пошуку справедливості та відповідальності після того, як восени 2022 року в лісі за містом Ізюм на північному сході України після шести місяців жорстокої російської окупації виявили масове поховання. Тієї осені знайшли близько 450 тіл – деякі з ідентифікованих були закатовані, застрелені, інші загинули внаслідок безперервних обстрілів.
"Химерний край. Останній єдиноріг Світу"
Допремʼєрний показ нової роботи від YouTube-проєкту "Хащі".