Як медійникам налагодити ефективну комунікацію з прес-офіцерами військових підрозділів та регіональних військових адміністрацій. Які є “червоні прапорці” в роботі з цими партнерами та що потрібно для якісної співпраці. 

Воркшоп «Сила рівності» розкриє, як впровадження політики гендерної рівності змінює контент і редакційну культуру українських медіа. Представники телеканалу Еспресо та Суспільного мовлення поділяться своїм досвідом інтеграції гендерного підходу в журналістську діяльність, обговорять виклики та досягнення на цьому шляху. 

Як українським медіа заробляти під час війни? Які підходи існують у світі та на національному медіаринку? Що з цього може спрацювати для регіональних медіа? Під час обговорення варіантів монетизації від українських редакцій пропонуємо розглянути різноманітні кейс-стаді від клубу підписників до пейволів, щоб краще розібратися в їхній механіці та зрозуміти перспективу розвитку тих чи інших підходів.

Буде доповнено.

За досягненнями команди у ключових показниках стоїть лідер, який подолав чимало викликів, які часто залишаються невідомими. Під час дискусії четверо керівників регіональних медіа поговорять про: баланс між стратегічними планами й щоденними операціями; найважчі рішення, які доводилося ухвалювати заради успіху організації; інструменти управління командами у кризу; психологічну стійкість лідера; особисті невдачі, які принесли корисний досвід.

Від початку широкомасштабного вторгнення 3,5 тисячі українців повернулися з російського полону. Точна кількість цивільних і військових, яких продовжує утримувати Росія, невідома: офіційні джерела містять різні цифри, але йдеться про десятки тисяч осіб. Серед них - щонайменше 30 журналістів. Тема полонених є чутливою для суспільства та складною для медійників. Під час воркшопу учасники дізнаються, яку термінологію варто використовувати, у чому відмінність норм українського законодавства та міжнародного права, які джерела інформації використовувати під час підготовки матеріалів. Ми також приділимо увагу етичним засадам висвітлення цієї складної теми. Чи завжди потрібно отримувати згоду на поширення інформації про полонених? Які деталі можуть нашкодити? Як проводити інтервʼю з тими, хто звільнився з полону? Як говорити з рідними і близькими? 

"Ринок праці у травні нагадував безлюдну пустелю: кількість шукачів стрімко падає. Натомість роботодавці пропонують все більше вакансій", — так аналітики порталу з пошуку роботи Work.ua оцінюють ситуацію з робочою силою в Україні. Медіасфера — не вийняток. Крім того, існує певна диспропорція за ознакою віддаленості від лінії фронту — чим до неї ближче, тим менший шанс регіональній чи місцевій редакції знайти фахових співробітників. А також і за фахом — знайти хорошого режмонта-тку поки що не так складно, а от журналіста-тку-розслідувача-чку, чи досвічену медіа-менеджерку-ра — задача із зірочкою. Які шляхи виходу з кризи бачать медійники-ниці? Де редакціям знайти кошти, і стратегії, щоб не тільки “захантити”, але і втримати висококласних професіоналів-лок?

Ми хочемо поділитися досвідом, як мережі вдалося обʼєднати 90+ медіа, громадських організацій, аналітичних центрів в одній мережі над однією темою: відновлення. Ми порушуємо тему багатогранності відновлення: освіта, екологія, реабілітація, критична інфраструктура, повернення людей.

В Україні триває процес роздержавлення медіа. Відповідно до Закону «Про медіа» влада має втратити вплив на місцеві та регіональні телеканали та радіостанції, через перетворення їх на місцеві публічні аудіовізуальні медіа. Втім, влада та ЗМІ завжди будуть мати певний рівень взаємодії, яка виходить значно далі очевидних сфер. Саме тому українські влада та медіа мають вибудовувати нову модель взаємодії, яка більше відповідає сучасним умовам, в яких опинилася країна.

За даними опитування Інституту масової інформації, лише 22% українських редакцій використовують штучний інтелект на постійній основі. Серед опитаних медійників основою причиною невикористання інструментів ШІ для роботи редакції було те, що там надають перевагу людській індивідуальності (28%), і вважають, що наразі ніхто її не замінить. Водночас четверта частина опитуваних (25%) визнали, що мають недостатньо знань про те, як працювати з ШІ та не володіють відповідними інструментами. 19% медійники мають побоювання, що ШІ може хибно інформувати, плутати факти та поняття. Під час цієї дискусії ми запрошуємо представників регіональних медіа поділитись своїм досвідом з використання ШІ на практиці та чесно розказати колегам з інших редакцій про успіхи та "факапи".

Під час обговорення Стратегії ми зосередимося на практичних рішеннях для розв’язання цієї проблеми та розглянемо, як ПРООН в Україні, проєкт "Фільтр" і Міністерство культури та стратегічних комунікацій можуть підтримати відповідальне поширення інформації в медіапросторі.

До початку повномасштабного вторгнення іншими мовами світові про Україну розповідали або державні медіа — “МПІУ” (UATV, Freedom, “Укрінформ”), або поодинокі проєкти, як Kyiv Independent чи Kyiv Post. Англомовні версії намагалися створювати великі загальнонаціональні медіа. Але навіть їм не вистачало ресурсу для регулярної роботи. Під час повномасштабного вторгнення спроби робити контент для іноземної авдиторії робили навіть локальні ЗМІ, а потреба розповідати світові правду про Україну стала нагальною як ніколи. Що змінилося за 2,5 роки великої війни? Хто зараз працює на закордон та на скільки успішно? Чи потрібні англомовні версії регіональним та локальним медіа? Чи довіряють іноземні авдиторії українським ЗМІ?

Триває імплементація ЗУ «Про медіа». Друковані ЗМІ вже мали пройти процедуру реєстрації. Наразі триває процедура реєстрації онлайн медіа. Прийшов час підбити проміжні підсумки функціонування закону й поговорити про те, які очікування він виправдав та які недоліки в ньому вже знайдено, чому медіа не бажають реєструватися, та яка доля чекає на спів- та саморегулювання.

Texty.org.ua за допомогою власної моделі штучного інтелекту проаналізували на предмет маніпуляцій 100 українських Telegram-каналів. Як маніпуляції в Telegram впливають на об'єктивність журналістики та що ми можемо зробити, щоб цьому протидіяти? Запрошуємо до професійної дискусії щодо результатів дослідження та шляхів боротьби з маніпуляціями у медіа.