Програма
Запрошуємо до перегляду програми DMF 2024 Деякі теми, описи та спікери уточнюються, програма буде оновлюватися
Реєстрація та вітальна кава
Якісна журналістика в умовах війни. Якою вона має бути?
Вже більше 10 років журналісти в Україні стикаються з різноманітними викликами роботи під час війни — від етичних професійних дилем до питання виживання редакцій в нових умовах. Повномасштабне російське вторгнення посилило не лише географію цієї тенденції, а й гостроту її меж та кутів. Але як редакціям прифронтових регіонів в цих умовах вдається роками зберігати свою професійність і підвищувати якість свого контенту для аудиторії? Де межа між представленням різних позицій та наданням майданчику для просування шкідливих наративів? Хто саме має розпочинати суспільний діалог про проблемні питання у воюючій країні? Крім того, надзвичайно важливим компонентом стала співпраця військових структур з медіа. Де ця точка перетину цивільного та військового, коли йдеться про інформування населення? Шукати відповіді на ці та інші запитання запрошуємо під час дискусії журналістів з медіа прифронтових регіонів та військового медіа, які найбільше з усіх знаходяться на межі в усіх сенсах цього слова.
● Богдан Каркачов, шеф-редактор сайту "Новини Донбасу" (Донецька область)● Олексій Артюх, головний редактор ТРИБУН (Луганська область)● Олена Лептуга, головна редакторка й співзасновниця медіагрупи "Накипіло", голова ГО "Харківський кризовий інфоцентр" (Харківська область)● Надія Сороколіт, операційна директорка "Кордон.Медіа" (Сумська область)● Єлизавета Жарких, заступниця головного редактора "Вгору" (Херсонська область)● Шарлотта Хмельницька, заступник командира "Армія TV"
Модераторка: Анна Мурликіна, головна редакторка сайту Маріуполя 0629.com.ua, членкиня КЖЕ
Презентації досліджень та можливостей
● "Можливості психологічної підтримки журналістів і редакцій від Mental Support for Media", Андрій Сидоренко, Керівник напрямку психологічної підтримки журналістів Фундації Суспільність
● "Медіаландшафт України 2024, друковані ЗМІ. Вплив війни", Сергій Чернявський, Медіаексперт, медіааналітик
«Обережно, міни!» Як говорити про мінну (не)безпеку, щоб захистити, а не нашкодити?
Медіа відіграє ключову роль у висвітленні мінної небезпеки в Україні, де процес очищення від мін та вибухонебезпечних предметів може тривати роками, а то й десятиліттями. У цих реаліях перед журналістами постає нова відповідальність: як говорити про міни та вибухонебезпечні предмети так, аби захистити населення, а не наражати його на більшу небезпеку?
Під час цієї сесії учасники ознайомляться з результатами дослідження поведінкових патернів українців, а саме, як аудиторія ставиться до проблеми вибухонебезпечних предметів, який рівень обізнаності має аудиторія щодо правил, безпечної поведінки, а також які фактори сприяють ризикованій поведінці щодо вибухонебезпечних предметів. Окрім цього, учасники дізнаються як ефективно комунікувати на тему небезпеки від вибухонебезпечних предметів з аудиторією.
Сесія також включатиме інтерактивну частину, де учасники матимуть можливість перевірити свої знання з мінної безпеки та отримати практичні рекомендації.
● Тетяна Нікітіна, Старший менеджер із досліджень, BBC Media Action
Вплив соцмереж-гігантів на медійне поле України — етика та регулювання
Чи є знак рівності між свободою слова та вседозволеністю в соціальних мережах? Наше суспільство стикається з безпрецедентним тиском пропаганди, каналами якої часто є платформи соціальних мереж. Водночас технологічні гіганти часто безсилі у боротьбі з фейками, натомість бани, блокування сторінок українських медіа та обмеження на певний контент стали частиною нашого буденного життя. Що може стати ефективним вирішенням цієї комплексної проблеми? Блокування окремих соцмереж, комунікація з їхніми головними офісами, бойкот від медіа, регулювання? Окреме запитання, чи можуть українські користувачі витримувати баланс між національним інтересом під час війни та загальними правилами соцмереж-гігантів? Чи зможе, у свою чергу, українська держава побудувати стосунки з гігантами для захисту національного інтересу? Це велика дискусія про те, як напрацювати адекватні правила гри на різних рівнях або ж зафіксувати, що саморегуляція — єдиний шлях до вирішення комплексу проблем.
● Юлія Дукач, дата журналістка, керівниця проєкту дослідження дезінформації, Texty.org.ua / data journalist, head of disinfomonitoring team, Texty.org.ua● Євгенія Кравчук, нардеп, Заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції ● Світлана Остапа, Голова Наглядової ради ПАТ "НСТУ", заступниця шеф-редактора порталу "Детектор медіа"● Віталій Мороз, Програмний менеджер eQualitie в Україні
Модератор: Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ
Як регіональним медіа робити цікаві розслідування під час війни оптимально використовуючи наявні ресурси: людські та фінансові? (у партнерстві з Voices of Ukraine)
На фоні сильної загальнонаціональної розслідувальної журналістики, яка охоплює великі теми, що стосуються регіонів, регіональні медіа стикаються з високою конкуренцією. Чи дійсно бракує тільки ресурсів для успішних розслідувань, чи проблема полягає у відсутності необхідних знань та навичок?Цей майстер-клас створений, щоб допомогти журналістам регіональних медіа ефективно використовувати наявні людські та фінансові ресурси для проведення якісних розслідувань. Під час заходу обговорюватимуться конкретні інструменти та підходи, які дозволяють робити цікаві й змістовні матеріали навіть при обмеженому бюджеті.
● Яна Корнійчук, журналістка агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо»● Олег Онисько, головний редактор NGL.media● Анатолій Пясецький, менеджер освітнього напряму YouControl
Модераторка: Юлія Діденко, журналістка, редакторка відео-продакшну видання "Новини Донбасу"
Як зробити регіональні медіа видимими на загальнонаціональному рівні та як привернути увагу національних медіа до регіональних тем?
Нерівномірність висвітлення тих чи інших тем в медіаполі може сприяти викривленню сприйняття, посиленню стереотипів, поляризації суспільства. З одного боку, брак власних кореспондентів у регіонах для національних медіа може зрештою перетворитись на стрічку новин з передруком інформації від органів влади на місцях. З іншого боку, гіперлокальний контент від регіональних медіа це цікавить загальнонаціональні ЗМІ. Чи можуть такі інструменти як мережування та об'єднання з нетрадиційними гравцями допомогти у вирішення цієї задачі?
● Алла Скорик, шеф-редактор новин регіональної редакції Cуспільне● Артем Іпатов, СЕО #ШоТам● Михайлина Скорик-Шкарівська, директорка ГО «Сміливий Ірпінь»● Олександр Остапа, керівник медіа Thebuchacity● Олег Деренюга, CEO МикВісті
Модераторка:Анастасія Ісаєнкова, продюсерка Суспільне Новини (АТ "НСТУ"), менторка Media Development Foundation
Високоточно і далекого радіусу дії: слово у війні (у партнерстві з Комісією Журналістської Етики)
Як війна змінює мову і які наслідки це має для суспільства? Чи може мова стати зброєю? Поговоримо про те, як з'являються нові терміни і що стоїть за словами, які набувають особливого значення в умовах бойових дій, а також про вплив риторики на суспільний наратив — ці та інші питання обговоримо з головою Комісії з журналістської етики Андрієм Куликовим.
● Діана Дуцик, виконавча директорка ГО "Український інститут медіа та комунікації"● Діана Буцко, Журналістка hromadske● Дмитро Тузов, Ведучий "Радіо NV", експерт "Фундації Суспільність"● Євгенія Моторевська Керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent
Модератор: Андрій Куликов, український журналіст, редактор, радіоведучий, телеведучий, актор, медіаексперт та медіатренер, Громадське радіо
Обід
Українські медіа для окупованих територій: реальність та перспективи
На заміну очікуванням деокупації рік тому прийшло розуміння, що це “гра у довгу” і утримувати свої аудиторії на окупованих територіях українським медійникам доведеться у режимі марафону, а не спринту. До контексту додаються постійні блокування українських сайтів, а віднедавна ще й перспектива обмеження навіть тих соцмереж, які залишилися доступним каналом звʼязку між українським медійним полем та аудиторією в окупації. Як долати ці виклики і чи може обʼєднання допомогти вирішити спільні проблеми?
● Любов Раковиця, голова ГО DII-Ukraine, голова оргкомітету Donbas Media Forum● Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки в Nadiyno.org● Артем Лисогор, голова Луганської ОВА ● Валерія Круподеря, координаторка гарячої лінії для ТОТ "Східного варіанту"● Станіслав Федорчук, голова правління ГО "Українська народна рада Донеччини та Луганщини"
Модератор: Сергій Стуканов, Керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу
Словник війни та відновлення: слова та сенси в медіа та їх вплив на суспільство
Що для нас насправді зараз значать слова відновлення і відбудова? Як говорити про доступність наших міст в цьому контексті? Як за абревіатурами "ВПО в СЖО" побачити реальну людину та її історію? А яким має бути tone of voice під час створення контенту про людей на окупованих територіях? Де межа між словами-маркерами і словами-тригерами? Відповіді на ці та інші запитання шукатимемо разом із людьми, які працюють і з цією темою, і з цим словником.
● Маріна Ткачук, начальниця управління контролю, аналізу та стратегічного розвитку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення● Ольга Стукало, випускова редакторка сайту медіамережі «Вікно Відновлення»● Владислава Савкова, продюсерка радіо "Донбас Реалії"● Максим Єлігулашвілі, член правління Інституту миру та порозуміння, експерт Коаліції "Україна. П"ята ранку"
Модераторка:Анастасія Пустова, співзасновниця, директорка зі стратегічних комунікацій бюро SUPERWISE
Новини, що завтра стануть історією: Роль журналістів як хронікерів і історична місія журналістики
Панельна дискусія присвячена ключовій ролі журналістів у документуванні історичних подій. Сьогоднішні новини вже завтра стають хронікою для майбутніх поколінь, а журналістика може впливати на формування історичної пам’яті. Яким чином медіа виконують свою історичну місію, зберігаючи об’єктивність? Як розповіді про щоденні події перетворюються на важливі свідчення епохи? Як змінюється роль медіа в умовах дезінформації, поляризації, інформаційних війн та стрімкого розвитку технологій?
Обговорення охопить питання комеморації, зокрема створення військових і цивільних меморіалів, документацію загибелі військових і цивільних осіб, а також участь журналістів у національних кампаніях пам'яті. Порушуватимуться складні теми цензури та самоцензури, які впливають на роботу журналістів як незаангажованих хронікерів. Окрема увага буде приділена окупованим територіям, де питання комеморації загиблих потребує особливого підходу та загальнонаціонального діалогу. Панель торкнеться питання відповідальності журналістів у формуванні історичних наративів та збереженні архівів.
● Олексій Радинський, кінорежисер, документаліст, "Лабораторія журналістики суспільного інтересу"● Ганна Соколова-Стех, кореспондентка Deutsche Welle в Україні● Антон Дробович, Голова Українського інституту національної пам’яті● Анна Мурликіна, Головна редакторка сайту Маріуполя 0629.com.ua● Ірина Вовк, військова документалістка, волонтерка
Модератор:Антон Лягуша, Декан факультету магістерських соціально-гуманітарних студій Київської школи економіки
Журналістика майбутнього: як зумери змінюють медійний ландшафт?
В Українські медіа все частіше приходять журналісти, які народилися на стику століть. Що зумери здатні принести в українську журналістику і як вже змінюють медійний ландшафт країни? Яким вони бачать журналістику майбутнього й що їх найбільше бісить у журналістиці "старої школи"?
● Кирило Передрій, Наймолодший журналіст України● Каміла Грабчук авторка ютуб-каналу «ЛЮДИ», продюсерка міжнародних медіа ● Олександр М’ясищев, Журналіст видання «Бабель»● Юлія Дичук, Керівниця напряму дитячого та підліткового контенту, Суспільне мовлення● Ірина Маслюкова, редакторка соцмереж проєкту Донбас Реалії
Модератор:Андрій Куликов, український журналіст, редактор, радіоведучий, телеведучий, актор, медіаексперт та медіатренер. Голова правління, ведучий Громадського радіо
Публічний діалог: Сергій Жадан, Андрій Куликов
У рамках DMF 2024 Сергій Жадан та Андрій Куликов обговорять роль медіа в умовах війни та їх вплив на суспільство.
Ситуація на фронті критична через зменшення чисельності особового складу, болісний процес мобілізації. Як медіа можуть відобразити ці зміни та сприяти новому дискурсу? Яким чином налагодити ефективну взаємодію між медіа та інформаційними підрозділами бригад? Чому потрібно приділяти увагу не лише комунікаціям ситуації на лінії фронту, а й історії та ідеології?
УКРИТТЯ
Від стійкості до відновлення, забезпечення майбутнього українських ЗМІ (у партнерстві з RSF)
Російське вторгнення 24 лютого 2022 року спричинило безпрецедентну економічну кризу для українських медіа. Понад 235 засобів масової інформації були змушені закритись, доходи від реклами різко впали, а операційні витрати різко зросли. Медіасектор додатково страждає від постійних обстрілів, вбивств журналістів, нестачі кадрів, широкомасштабної дезінформації та політичного тиску. Без постійної підтримки деякі редакції стикаються з ризиком закриття. Водночас українські медіа продемонстрували надзвичайну стійкість, підкріплену міцним медіаландшафтом, який був сформований протягом останніх років. Аби продовжувати працювати та надавати важливу інформацію, вони потребують довгострокової підтримки.
У новому звіті RSF, що базується на дослідженні 42 незалежних ЗМІ, оцінюється ситуація та надаються рекомендації щодо підтримки відновлення українських медіа шляхом створення Міжнародного фонду для відновлення українських медіа (IFRUM).
● Анастасія Шевченко, Лідерка Проєктів Jnomics Media ● Юлія Діденко, редакторка в "Новини Донбасу" ● Альона Сергієнко, операційна директорка медіа "Цукр"● Йоанна Кравчик, Голова українського медійного фонду German Marshall Fund of the United States● Тетяна Гордієнко, Старша дослідниця в Media Development Foundation● Лєра Лауда, Керівниця Агенції розвитку місцевих медіа AБO
Модераторка:Полін Мофре, менеджерка української програми у відділі Східної Європи і Центральної Азії міжнародної організації «Репортери без кордонів»
Особливості роботи антикорупційної журналістики під час війни: нові моральні дилеми, загрози та виклики (у партнерстві з IPI)
Чи робити антикорупційні розслідування, коли триває війна? Може краще розслідувати російські воєнні злочини та не говорити про "слона в кімнаті"? З одного боку, підкреслення існування корупції в Україні точно підважує позицію країни в очах іноземних партнерів. З іншого боку - відчуття безкарності спровокувало не лише хвилю корупції, але й тиск на журналістів, які працюють з цією темою. Які виклики зараз стоять перед журналістами в антикорупційній тематиці? І, головне, які спільні рішення та дії можуть бути ефективними?
● Юрій Ніколов, Редактор "Наші гроші"
● Кароль Лучка, Представник Міжнародного інституту преси (ІРІ) по Східній Європі
● Вероніка Хорольська, Операційна менеджерка та розслідувачка SODA
● Георгій Шабаєв, проєкт "Схеми" (Радіо Свобода)
Модераторка:
Анастасія Станко, Головна редакторка Слідства.Інфо
Культурна журналістика — довгий шлях до змін громадянського суспільства (у партнерстві з ГО "Інша освіта" та post impreza)
Журналістика, зокрема культурна, — один з індикаторів й водночас інструмент змін у соціумі. Разом з редактор(к)ами культурних медій поговоримо про вплив культурної журналістики на розбудову громадянського суспільства, пояснимо чому це не про лайфстайл та розваги та поділимось як розвивати медіа про культуру під час війни.
● Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура● Катерина Ношкалюк, редакторка видання Район.Культура ● Олексій Бондаренко, головний редактор медіа про нову українську культуру Лірум ● Олександр Мимрук, керівник ГО "Читомо"
Модераторка:Марія Кравченко, голова комунікаційного напрямку BABYLON’13
Як доставляти медійний контент українцям на тимчасово окуповані території. Кейс проєкту eQSat
Під час воркшопу учасники зможуть дізнатися, наскільки ефективними є канали доставки контенту до жителів ТОТ, в чому їх суттєві відмінності та як їх використовувати. Зокрема про тенденції з зачисткою інформаційного простору на ТОТ; альтернативні способи доставки контенту; як працює розподілений кеш та чому його неможливо блокувати; кейс eQSat на основі браузера Сeno; як українському медіа потрапити до кешу браузера Сeno та стати доступним на ТОТ.
● Олександр Глущенко, консультант із цифрових технологій eQualitie
Візія Донеччини: Яким може бути регіон через 50 років?
У майбутні кілька років дуже важливою задачею стане формування візії Донецької області, яка надзвичайно сильно постраждала від бойових дій та окупації. Однак публічної стратегії та візії не тільки Донеччини, але і всього сходу, поки що немає.Зараз “Донбас” став точкою обнулення — економічно, демографічно, історично. Він перетворився на фронтир між демократією та тоталітаризмом, а яким він буде через 10-20-50 років? Ми не можемо передбачити майбутнє, але держава Україна повинна мати бачення для найкращого, найгіршого та середнього варіанту розвитку подій цього майбутнього, а також алгоритми дій під кожен із них.
● Любов Раковиця, голова ГО DII-Ukraine, голова Оргкомітету Donbas Media Forum● Олена Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA ● Головко Оксана, директорка департаменту інвестиційно-інноваційного розвитку і зовнішніх відносин Донецької обласної військової адміністрації● Андрій Грудкін, виконавчий директор Громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення»● Сергій Стуканов, Керівник аналітичного відділу в Центрі контент-аналізу, Ведучий Українського радіо
Модератор:Андрій Романенко, журналіст, медіаексперт
Деокуповані і прифронтова громади: як говорити між собою. Презентація таунхолів від Лабораторії журналістики суспільного інтересу
Презентація проєкту співпраці з місцевими громадами у форматі таун-холів від Лабораторії журналістики суспільного інтересу. Чи варто піднімати болючі теми і як саме треба говорити про проблеми місцевого населення, кого залучати до процесу та як підсумовувати напрацювання.
● Світлана Ославська, авторка й дослідниця The Reckoning Project● Євгенія Васильєва, координаторка Лабораторії журналістики суспільного інтересу ● Олег Батурин, дослідник The Reckoning Project● Олеся Григоришин-Кейтс, проєктна менеджерка The Reckoning Project
Модератор:Максим Єлішулашвілі, член правління ІМІП, експерт Коаліції "Україна. Пʼята ранку", учасник проєкту
Чи мають/можуть вижити регіональні і локальні медіа в Україні?
Буде доповнено
● Олег Горобець, CEO Ria Media ● Ольга Суровська, Головна редакторка Івано-Франківського онлайн-видання "Репортер"● Анна Овчаренко, директорка Онлайн-медіа "Точка Сходу"● Андрій Діхтяренко, головний редактор "Реальної газети", провідний ведучий "Суспільного"
Модератор:Олексій Хуторний, менеджер проєкту запуску і перезапуску медіа Local Media Relaunch Initiative
Як достукатися до українців в окупації: інструменти, платформи, кейси (у партнерстві з SEO for Media)
● Кіра Тугуші, менеджерка та контент-спеціалістка SEOforMedia
Закриття Форуму
Запрошуємо на урочисте закриття події.
Кінозал
Запрошуємо до перегляду українських документальних стрічок
"Фіксери на війні"
Організація «Репортери без кордонів» (RSF) зняла трьох «фіксерів» під час їхньої роботи в Україні, адже ці неоспівані медіагерої відіграють життєво важливу роль, допомагаючи журналістам виконувати свою роботу і не дати цьому конфлікту перетворитися на забуту війну. У цьому документальному фільмі «Фіксери під час війни, невидимі репортери» ми розповідаємо історії людей, які з дня на день почали ризикувати всім, щоб допомогти інформувати зовнішній світ.
"Чорнобиль 22"
В окупованій Чорнобильській зоні відчуження анонімний інформатор Збройних сил України таємно фільмує пересування російських військ. Працівники ЧАЕС обговорюють досвід перебування на окупованій росіянами атомній електростанції. У цьому епізоді російського вторгнення переплітаються катастрофічні сценарії з минулого та теперішнього.
"Велика вода"
Коли вода з Каховської дамби затопила Херсон, Максим діставав тіла загиблих. Світлана та Валентина плаваючи на човні збирали проби води, щоб перевірити, чи та отруйна. Олег допомагав жителям запастися питною водою. Вони – працівники Державної екоінспекції Південного регіону в Херсоні. Їхня робота малопомітна: люди у бронежилетах під обстрілами набирають в колби воду й ґрунт. Разом з Генпрокуратурою вони збирають докази у справі екоциду через знищення Каховської дамби 6 червня 2023-го. Це фільм про те, як воно розслідувати злочин, коли ти сам – потерпілий і коли повний масштаб наслідків катастрофи стане зрозумілими лише через роки.
"УП Репортаж: Дніпро"
Це репортажний відеоформат УП, у якому авторка — Севгіль Мусаєва спілкується з впливовими, цікавими та непересічними містянами, активність яких під час війни і уособлює дух їхнього мегаполіса. У цій серії команда УП прямує до міста Дніпро. Вже були презентовані серії "Харків" та "Одеса".
"Позивний "Бетмен". Таємниця василівського блокпоста"
Журналістка Ганна Калаур натрапляє у мережі на інтервʼю жительки Запорізької області Олени Ягупової. Те, що розповідає жінка, змушує Ганну переконати команду взятись за чергове розслідування. Олену Ягупову на кілька місяців незаконно увʼязнили окупанти, звинувачуючи в організації диверсійної групи. Потім жінку офіційно видворили за межі окупованої території, зачитавши указ гауляйтера Балицького. В оприлюдненому відео йшлося, що жінку через сіру зону відпускають на територію вільної України. Та насправді, коли камери вимкнулись, трапилось страшне. Чоловік в балаклаві, що зачитував указ, віддав жінку російським військовим у рабство. Журналістка Ганна Калаур береться встановити його особу. Та спершу доводиться встановити тих, хто пройшов таку ж депортаційну процедуру на василівському блокпосту. Десятки свідчень, десятки підозрюваних, кілька місяців роботи без вихідних — і журналісти виходять на слід. Правда, що відкрилася, засмучує їх — той, хто виселяв людей з їхніх домівок та передавав у рабство окупантам, має українське громадянство.
Куточок безпеки
У рамках DMF 2024 наші партнери надають консультаційні послуги. Запрошуємо учасників завітати у куточок безпеки та отримати інформацію