Українські журналісти - не лише хронікери, а й учасники формування історичних джерел для майбутніх досліджень і осмислення агресії Росії проти України. Вони фіксують свідчення, воєнні злочини, трансформації суспільства та особисті історії для майбутніх поколінь, формують первинний пласт колективної пам’яті й виступають важливим містком між сучасністю та історією. В рамках дискусії обговорюватиметься значення усної історії, документальної фіксації, інтерпретації фактів і взаємозв’язку між історичною пам’яттю та ідентичністю. Дискусія стане майданчиком для обміну методами осмислення війни, формування колективної пам’яті й обговорення того, як сучасність трансформується в історію вже на очах у суспільства. 
Спікери та спікерки:● Олеся Біда, журналістка, документалістка The Kyiv Independent● Василиса Степаненко, журналістка Associated Press, яка документувала події під час облоги Маріуполя● Акім Галімов, продюсер 1+1 media, засновник проєкту "Реальна історія". Громадський діяч 
Модератор: Антон Лягуша, академічний директор магістерської програми "Дослідження памʼяті та публічна історія" в Київській школі економіки 

Як розповідати історії ветеранів і ветеранок так, щоб вони звучали правдиво, не перетворюючись на кліше чи пафос, і водночас залишалися чутливими до їхнього досвіду? Де знайти баланс між повагою, об’єктивністю та емпатією у медіа, щоб матеріали не стигматизували ветеранів і не спрощували їхні історії? Як журналісти можуть працювати з ветеранами і ветеранками без штампів, передавати їхню силу, професіоналізм і людяність, водночас розкриваючи складні емоційні, соціальні та психологічні аспекти їхнього життя після війни? 
Ця дискусія присвячена живим історіям, які надихають і водночас інформують, правильній мові, що не спотворює реальність, та підходам, що допомагають аудиторії по-справжньому зрозуміти ветеранів і ветеранок. Учасники обговорять практичні стратегії створення контенту, який поєднує правду, емпатію та професійність, і поділяться прикладами того, як медіа можуть сприяти формуванню більш глибокого, комплексного та справедливого образу ветеранів і ветеранок у суспільстві.
Спікери та спікерка:● Євген Шибалов, ветеран● Вікторія Сісецька, Радниця Міністра у справах ветеранів України з комунікацій● Роман Стельмах, Керівник проєкту 1+1 media "Життя після шрамів"
Модераторка:Анастасія Пустова, директорка зі стратегічних комунікацій, співзасновниця бюро SUPERWISE

Панельна дискусія присвячена мовному вибору сучасних українських медіа та медіа які розповідють про події в Україні. Після 2022 року більше редакцій зробили ставку на англомовні версії, прагнучи привернути увагу світової спільноти. Що відбувається зараз і як скорочення фінансування у 2025 році вплинуло на можливості медіа? Чи допомогла англійська медіа стати помітними для світу? Учасники дискусії розглянуть також питання ролі російської мови як інструмента комунікації з мешканцями окупованих територій, діаспорами та країнами пострадянського простору — з урахуванням того, що значна частина українського суспільства більше не толерує російську. Окрема увага буде приділена важкодоступним та непритаманним раніше для українських ЗМІ авдиторіям в різних країнах світу: чи має Україна шукати нові канали для цього регіону і яку мову для цього обрати — англійську, українську чи гібридні формати?
Спікерки:● Марія Гурська, Керівниця української редакції TVP - Slawa TV (Варшава)● Юлія Бін, Генеральна директорка ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України"● Юлія Тимошенко, Голова ГО "УКРАЇНЕР"
Модераторка:Нана Саджаїя, редакторка відділу новин Newsmax, колишня асоційована продюсерка Fox News

В суспільстві досі немає єдиної думки щодо того, а чи варто продовжувати працювати медіа міст, які зруйнувала Росія. Можливо, краще інтегруватися в нові громади і полишити свою регіональну приналежність? Ця дилема пов’язана із проблемою збереження культурної ідентичності й історичної пам’яті регіонів, з одного боку, і з прагматичністю адаптації до нових реалій і спільнот, з іншого.
Дискурсивний форум у такому контексті — це платформа для відкритого діалогу, де різні учасники, зокрема журналісти, експерти, можуть обговорювати складні питання медіаландшафту сьогодні, а також в поствоєнних реаліях. Цей формат сприяє обміну думками, пошуку спільних рішень щодо збереження регіональних медіа й їх трансформації, а також налагодженню взаєморозуміння між громадами.
Формат передбачає можливість кожному учаснику форуму взяти хвилину часу, щоб стисло висловити свою позицію по питанню, яке поставить модератор дискусії. В кінці обговорення модератор зробить певні висновки з висловлених позицій.  
Спікери та спікерки:● учасники зустрічі - кожен має право на виступ протягом однієї хвилини
Модераторка:Ірина Ейгельсон, дослідниця Центру дослідження медіації та діалогу НаУКМА

Тривала агресія Росії проти України, спроби впливати на демократичні країни через масштабну машину дезінформації, а також рух України до членства в Європейському Союзі роблять необхідним оновлення та трансформацію українського медійного законодавства. Наразі перед усіма учасниками цього процесу стоїть непросте завдання — знайти баланс змін, які одночасно дозволяють ефективно протистояти агресії, адаптуватися до медійного законодавства ЄС та зберегти фінансову й інституційну незалежність українських медіа.
Спікер:● Микита Потураєв, Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики 
Модератор:

Інклюзія — це не лише про доступність середовища, а й про те, як медіа відображають різні соціальні групи у своєму контенті. Йдеться про визнання різноманітності, формування толерантної лексики, уникнення стереотипів і створення безбар’єрного інформаційного простору. Коректне висвітлення тем, що стосуються інвалідності, етнічного походження, гендерної ідентичності чи інших особливостей, допомагає зруйнувати бар’єри й забезпечити рівний доступ до суспільного життя. У центрі завжди має бути людина, а не її «особливість». Панель обговорюватиме, як журналісти та редакції можуть відповідально працювати з темою інклюзивності й формувати публічний дискурс без дискримінаційних кліше.
Спікерки:● Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного мовлення ● Тетяна Ломакіна, уповноважена Президента України з питань безбар’єрності ● Віра Чернигіна, співзасновниця і членкиня правління ГО КИЇВПРАЙД
Модераторка:Наталія Пархитько, заступниця керівника ГО "Доступно.ЮА"

Перелік учасників уточнюється

Перелік учасників уточнюється

Розслідувальна журналістика робить видимими корупційні схеми та їхніх фігурантів, однак лише невелика частина оприлюднених матеріалів доходить до правоохоронців, судів і тим більше – до вироків. Чому так відбувається? Проблема у браку ресурсів і компетенцій у медіа, чи в неефективності правоохоронної та судової системи? Обговоримо гучні кейси й те, чим вони завершилися (або ні), проаналізуємо, які навички потрібні журналістам, аби посилити вплив своїх розслідувань, і наскільки готова державна правова інфраструктура реагувати на викриття на належному рівні.
Спікерки:● Наталія Онисько, співзасновиця NGL.media● Олена Мудра, журналістка-розслідувачка, фрилансерка● Марина Верещака, проєктна менеджерка онлайн-видання "MEDIAPORT" (Харків)● Єлєна Щепак, директорка та співзасновниця медіа "18000"● Альона Ящук, Фахівчиня з моніторингу публічних закупівель проєкту DOZORRO Transparency International Ukraine
Модераторка:Софія Скиба, виконавча директорка онлайн медіа "Перший Криворізький|1KR.UA"

Дискусія щодо ефективної співпраці між медіа та військовими обертається навколо питання, як забезпечити збалансованість між безпекою, правом суспільства на інформацію і оперативністю дій військових. Представники медіа висловлюють стурбованість, що військові прессофіцери часто затримують коментарі чи інформацію, що створює вакуум, який заповнюється чутками або неправдивими даними. 
Водночас військові аргументують, що доступ журналістів може поставити під загрозу оперативні плани, безпеку підрозділів чи цивільного населення. Іншим важливим аспектом є пріоритет для іноземних ЗМІ, що ставить українських журналістів, а особливо регіональних у другорядне положення. 
Безліч питань продовжують викликати також етичні рамки: наскільки журналісти можуть висвітлювати критичні події, не створюючи інформаційної зброї для ворога. Часто підкреслюється потреба у чітких стандартах взаємодії, навчанні пресофіцерів, прозорій системі акредитації, а також підтримці регіональних медіа, щоб вони могли тримати темп та якість.
Спікери:● Олександр Бородін, старший офіцер відділу комунікацій 3 Армійського корпусу ● Степан Дубас, начальник відділу комунікацій 11 армійського корпусу● Андрій Ковальов, речник Головного управління комунікацій ЗСУ
Модераторка:Діана Буцко, воєнна репортерка, Hromadske

Більшість медійників звикли «ловити» свою аудиторію в парадигмі, яка дісталася нам від газет, радіо та телебачення: це чітке коло людей, які з певною періодичністю звертаються до нашого медіа. Але чи є це релевантним у часи соціальних мереж із їхніми загадковими алгоритмами просування контенту?
Чи можна сучасну аудиторію медіа визначити як чітко окреслене коло, чи це скоріше простір із броунівським рухом, у якому кожен читач чи глядач постійно змінює перелік медіа, до яких він звертається? Як виглядають аудиторії сучасних українських медіа?
Чи варто взагалі говорити про аудиторію у звичайному сенсі, коли останні тенденції розвитку нейромереж підтверджують, що найближчим часом саме штучний інтелект може стати головною аудиторією класичних медіа, адже значна частина користувачів уже зараз, свідомо чи ні, у пошуках новин покладається на рекомендації ШІ.
Перелік учасників уточнюється

У часи, коли увага світу до України пов'язана більшою мірою з повномасштабною війною та геополітичними процесами, роль громадянського суспільства у посиленні розуміння іноземцями нас як народу та країни стає як ніколи раніше важливою. Адже кожен спортсмен чи спортсменка на міжнародних змаганнях, кожен митець чи мисткиня на бієнале, концерті чи культурному обміні, кожен громадський активіст з діаспори чи у відрядженні — всі працюють на імідж України. Якими інструментами користуються спортсмени, митці, громадські діячі й активісти діаспори? Як такі зусилля впливають на сприйняття України в різних країнах? Що всі ми можемо робити для того, аби сприяти просуванню українських ідей та цінностей за кордоном?
Спікерка:Катерина Павлова, Операційна директорка німецької ГО CRISP
Модераторка:Зоя Красовська, Центр ініціатив "Повернись живим"

Рано чи пізно російська держава у нинішньому вигляді зазнає трансформацій, і це вплине на інформаційний простір величезних територій. Пропагандистська машина Кремля не зникне миттєво, але з’являтимуться нові суспільства, спільноти та, можливо, незалежні республіки, що потребуватимуть власних голосів і каналів комунікації. Українські медіа, які роками вчилися протистояти імперським наративам, мають унікальний досвід: як працювати в умовах інформаційної агресії, як будувати довіру, як уникати колоніальної оптики. Вже сьогодні варто прораховувати сценарії цих трансформацій, аби не лише реагувати на нову реальність, а й активно формувати її.
Спікери та спікерки:● Рена Марутян, директорка Інституту національної стійкості та безпеки, професорка КНУ імені Тараса Шевченка● Валерій Пекар, голова правління ГО "Деколонізація"● Наталя Гуменюк, директорка в Лабораторія Журналістики Суспільного Інтересу● Володимир Огризко, Міністр закордонних справ України (2007-2009), керівник Центру дослідження росії, Надзвичайний і Повноважний Посол України● В'ячеслав Ліхачов, член Експертної ради Центру громадянських свобод
Модераторка:Любов Цибульська, експертка з протидії гібридним загрозам. Очільниця ГО "Join Ukraine”