Спікери та спікерки:● Денис Казанський, журналіст, письменник● Сергій Стуканов, голова Інституту соборності, керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу● Андрій Єременко, Засновник дослідницької компанії "Active Group"● Людмила Загайнова, провідний консультант мультимедійних проєктів управління стратегічних комунікацій ДонОДА● Олександр Макобрій, заступник директора департаменту - начальник відділу з питань інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України
Модератор:Артем Захарченко, голова ГО CAT-UA

Медіа по всій Україні зіткнулися з надзвичайними викликами: вимушене переміщення, втрата доходів, вигорання співробітників та нагальна потреба адаптувати редакційні формати, щоб вижити. Водночас багато місцевих видань змогли перетворити цей тиск на можливості — переосмислили свої моделі та почали будувати сталі майбутні перспективи у час, коли безліч редакцій припинили існування.

З 2022 року наш проєкт Improving Media Resilience in Ukraine підтримав понад 40 редакцій у впровадженні сталих практик та інновацій, допомагаючи надійним локальним медіа й надалі відігравати ключову роль у зміцненні соціальної згуртованості.

Під час панельної дискусії виступлять п’ять регіональних редакцій, що отримали підтримку даної програми та пройшли суттєву трансформацію з 2022 року. Ментори проєкту модеруватимуть розмову, щоб обговорити, як кожне з медіа запровадило нові сталі, прибуткові стратегії, які перешкоди їм довелося подолати та які уроки вони можуть передати колегам у регіональних медіа.

Спікери та спікерки:
● Олег Деренюга, Засновник онлайн-медіа "МикВісті"
● Наталія Кобзар, Головна редакторка інформаційного агентства "Статус-кво"
● Наталія Попович, директорка "Городоцького районного телерадіопресцентру"
● Марина Осіпова, журналістка та проєктна менеджерка газети "Вісник Ч"
● Світлана Залізецька, головна редакторка медіа "РІА-Південь", "РІА-Мелітополь"

Модератор та модераторка:
● Сейбра Айрес, менторка проєктів Fondation Hirondelle
● Олексій Солдатенко, Співзасновник та Директор програм ІРМІ, Інститут регіональної преси та інформації

У часи, коли увага аудиторії розпорошена, медіа стоять перед вибором: дотримуватися стандартів, залишаючись прозорими та якісними, чи піддаватися спокусі клікбейту й гонитви за швидкими переглядами. Як поєднати відповідальну журналістику з потребою бути конкурентними на ринку, де «сенсації» збирають більше переглядів, ніж виважені аналітичні тексти? Чи готова аудиторія обирати якість, а не лише розвагу? Панель стане простором відвертої дискусії про баланс між стандартами, прозорістю та популярністю.
Спікерки:● Олена Голуб, медіааналітикиня Інституту масової інформації● Катерина Середа, головна редакторка онлайн-медіа МикВісті● Анастасія Дзюбак, редакторка і медіаменеджерка gre4ka.info● Галина Петренко, директор ГО "Детектор медіа"● Христина Гаврилюк, головна продюсерка Суспільне Новини
Модераторка:Яна Машкова, аналітикиня, дослідниця медіа Інституту масової інформації

Відбудова України неможлива без сильної журналістики та довіри суспільства. Панель збере представників медіа, держави, бізнесу та донорів, щоб обговорити роль журналістики у забезпеченні прозорості відновлення. Учасники поділяться практичними кейсами та баченням, як зробити медіа інфраструктурою довіри й партнером у формуванні майбутнього країни.
Спікери та спікерки :● Гоар Ходжаян, керівниця національних програм у Східній Європі в International Media Support ● Йон Кюст, спеціальний радник, Міністерство закордонних справ Данії.● Яніна Корнієнко, журналістка "Слідство.Інфо" ● Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерство культури та стратегічних комунікацій України● Дмитро Якимчук, старший проєктний менеджер компоненту «Доброчесна відбудова» Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні● Сергій Гупяк, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції 
Модераторка:Євгенія Стаднік, прoєктна менеджерка медіамережі "Вікнo Віднoвлення"

Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Лабораторія журналістики суспільного інтересу в межах The Reckoning Project документує воєнні злочини, аби свідчення вцілілих могли використовуватися не лише в медіа, а й у судах. Та між злочином і вироком минають роки, і в цей час люди можуть почуватися покинутими.
Правозахисникам дедалі складніше привертати увагу до воєнних злочинів: права людини політизуються, аудиторії втомлюються співчувати. Ми переконані, що правозахисна журналістика має сенс лише тоді, коли служить вцілілим. Тому розглядаємо справедливість як процес і адаптуємо журналістські методи, щоб підтримати вцілілих на всьому шляху.
Упродовж року ми провели фасилітовані зустрічі (таунхоли) з потерпілими прифронтових регіонів спільно з прокурорами, поліцією, СБУ та відділами ГПУ по роботі з потерпілими. Жителі Луганщини й Донеччини зазнають злочинів із 2014-го, тож їхній пошук правосуддя триває понад десятиліття.
Як працювати з такими людьми? Яким є бачення справедливості на четвертий рік повномасштабної війни, коли перспектива покарання винних виглядає віддаленою? Де виникають прогалини у спілкуванні між уцілілими та слідством і як знайти порозуміння? Що можемо зробити, аби шлях до справедливості був найменш болісним?
Спікер та спікерки:● Ганна Мамонова, журналістка і дослідниця воєнних злочинів The Reckoning Project, Лабораторія журналістики суспільного інтересу● Вероніка Плотнікова, керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора● Марина Єрьоменко, представниця Координаційного центру у Донецькій обласній прокуратурі● Ганна Поповиченко, жителька Луганщини, яка пережила російський обстріл під час евакуації з Сіверськодонецька● Максим Єлігулашвілі, фасилітатор діалогів
Модераторка:Ангеліна Карякіна, редакторка Лабораторії журналістики суспільного інтересу

Реформа медійної галузі в Україні передбачає впровадження нових механізмів саморегулювання та співрегулювання, які мають сприяти підвищенню стандартів журналістики, відповідальності медіа та зміцненню довіри аудиторії. У центрі уваги — питання ефективності цих інструментів, готовності учасників ринку брати на себе нові зобов’язання та взаємодіяти з державними інституціями.
Під час панельної дискусії експерти, представники медіа та регуляторів обговорять, які практичні результати вже досягнуті, з якими викликами стикається процес реформування та які кроки необхідні, щоб саморегулювання і співрегулювання стали дієвими інструментами розвитку якісного та незалежного медіа-середовища в Україні.
Спікери та спікерки:● Володимир Гончаревський, директор з розвитку TAVR Media● Галина Петренко, Директорка ГО "Детектор медіа"● Андрій Соломаха, Член правління інтернет асоціації України● Оксана Давиденко, Заступниця директора з правовиз питань ТОВ "Старлайт Медіа"● Діана Дуцик, виконавча директорка ГО "Український інститут медіа та комунікації", членкиня Комісії з журналістської етики● Роман Кіфлюк, Національний радник по Україні, International Media Support IMS
Модераторка:Уляна Фещук, адвокат, медіаюрист 

Результати досліджень медіаспоживання свідчать, що професійні медіа і журналісти поступово втрачають свою важливу роль у житті пересічних українців. Конкуренція за увагу і довіру аудиторії з блогами, інфлуенсерами, телеграм-каналами стає дедалі важчою. Зростає покоління, яке не знатиме медійних брендів і не розумітиме, чим важлива журналістика. Як ми можемо перепояснити себе нашим слухачам, читачам і глядачам? Як повернути довіру, без якої ми не отримаємо ані уваги, ані фінансової підтримки медіа з боку аудиторії? Яким насправді є і яким може бути наш реальний вплив і унікальна цінність для суспільства? Які в нас козирі, щоб переграти анонімні телеграм-канали й тіктокерів? Поговоримо про це у режимі відкритої дискусії. Ненав’язливо модеруватиме бесіду креативний директор Львівського медіафоруму Отар Довженко; поділитись болями, сподіваннями й рішеннями зможе кожен. 
Модератор:Отар Довженко, Креативний директор Львівського медіафоруму

Практична зустріч з журналістами з різних регіонів України, а також іноземними медіа, які стикалися з проблемою донесення інформації на території з обмеженим доступом. Декілька редакцій поділяться своїми успішними кейсами взаємодії з інформацією, яку отримують з тимчасово окупованих територій, а також успішними кейсами передачі інформації на окуповані території.
Спікери та спікерки:● Анна Мурликіна, редакторка 0629.com.ua● Євген Чебан, редактор медіа проєкту МОСТ, Молдова● Валерія Круподеря, проєктна менеджерка та координаторка гарячої лінії "Східного Варіанта"● Анна Сердюк, шеф-редакторка, медіа "Вільне Радіо"● Андрій Діхтяренко, головний редактор "Реальної газети"
Модераторка:Пані Троян, Ведуча Українського радіо, Громадського радіо, представниця Інституту масової інформації в Луганській області

Закон про покарання за колабораційну діяльність недосконалий. Він не містить чітких формулювань за деякими аспектами, що породжує невизначеність у питаннях правових наслідків для українців в окупації. Значна частина мешканців окупованих територій взагалі непоінформована щодо змін, внесених у законодавство у березні 2022 року, а тому не знають, якою має бути їх поведінка стосовно окупантів, для того щоб не мати проблем з правоохоронною системою України після деокупації. З іншого боку, є досвід відсутності покарання, який тягнеться з 2014 року, коли суди виправдовували або виносили умовні терміни людям, задіяним в проведенні псевдо референдумів, залученим у діяльність окупаційної влади. Не виключено, що безкарність 2014-го породила колабораціонізм 2022-го. Тож як має діяти держава, для того щоб встановити справедливу систему відповідальності в цьому чутливому питанні? Що ми маємо говорити людям в окупації, щоб їм були зрозумілі правові основи їхньої безпечної поведінки?
Для обговорення проблеми запрошуємо правозахисників, журналістів, які працюють з темою окупованих територій, представників влади та міжнародних експертів.
Спікер та спікерки:● Світлана Ліщинська, режисерка, журналістка● Станіслав Федорчук, голова правління ГО "Українська народна рада Донеччини та Луганщини"● Дар'я Свиридова, партнерка Адвокатського обʼєднання AZONES ● Олександр Жила, заступник начальника управління в Офісі Генерального прокурора
Модераторка:Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA

Повномасштабна війна Росії проти України зробила журналістику однією з найбільш небезпечних професій у світі. Українські журналісти потрапляють у російський полон, де стають жертвами допитів, катувань і навіть убивств.
Вікторія Рощина, яка загинула в полоні після катувань, стала символом того, з чим стикаються українські медійники, виконуючи свій професійний обов’язок. Десятки журналістів пройшли через полон і тортури, а багато хто й досі перебуває в руках росіян — часто ми навіть не знаємо, де саме вони й що з ними відбувається.
На цій панелі — журналісти, що повернулися з полону, розслідувачі та представники правосуддя — поділяться особистим досвідом, результатами розслідувань і баченням того, як документувати ці злочини та домагатися справедливості.
Спікерки:● Яніна Корнієнко, журналістка "Слідство.Інфо"● Полін Мофре, регіональна координаторка в Україні, "Репортери без кордонів"● Дмитро Хилюк, Кореспондент інформаційної агенції УНІАН● Тарас Семків, Начальник управління Департаменту протидії злолчинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора
Модераторка:Анастасія Станко, Головна редакторка агенції журналістських розслідувань "Слідство.Інфо"

Українські медіа, особливо регіональні та прифронтові, переживають кризу кадрів, загострену зниженням грантового фінансування у січні 2025 року. Причини: виїзд журналістів за кордон, професійне вигорання, мобілізація, низький престиж професії, привабливість суміжних сфер, небезпека роботи в умовах війни. Багато видань залишаються з мінімальними командами або закриваються. Водночас закриття міжнародних проєктів призводить до звільнень медіафахівців. 
Дискусія зосередиться на подоланні дефіциту кадрів через стажування, солідарність редакцій, універсалізацію ролей, цифрові технології, а також на перекваліфікації ветеранів і переселенців. Важливим є налагодження співпраці між ЗМІ та освітніми установами. Які механізми поєднають інтереси ринку та потреби журналістів? Чи допоможуть інновації, психологічна підтримка і гнучкі моделі співпраці? Обговорення стане майданчиком для пошуку рішень у складних умовах війни та міжнародної турбулентності.
Спікерки:● Олена Мельник, Заступниця директорки Департаменту реалізації політики зайнятості Державної служби зайнятості● Тетяна Марена, В.о. ректорки Маріупольського державного університету● Софія Скиба, виконавча директорка онлайн медіа "Перший Криворізький|1KR.UA"● Діана Дуцик, Виконавча директорка ГО "Український інститут медіа та комунікації"● Анастасія Шевченко, Лідерка Проєктів Jnomics Media Consulting
Модератор:Андрій Яніцький, голова правління ГО "ПроМедіа"

Дискусія відбудеться у межах конференції "Лідерки в медіа", організованої ГО "Жінки в медіа" у співпраці з Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та в рамках програми Civil Society Cooperation.

Загрози для журналісток дедалі частіше переходять в онлайн-простір: діпфейки, доксинг, використання ШІ для атак, поширення дезінформації та кампаній з дефамацією. Обговоримо Technology-facilitated gender-based violence (TFGBV) — що це таке, як воно проявляється та які уроки можна винести з реального досвіду.
Спікери та спікерки:● Олена Мудра, журналістка-фрілансерка, видання "Закарпаття онлайн"● Мар’яна Чорнієвич, шеф-редакторка новин Громадського радіо● Анна Калюжна, воєнна кореспондентка, фрілансерка● Віктор Байов, начальник відділу протидії протиправному контенту Департаменту кіберполіції НПУ
Модераторка:Ліза Кузьменко, голова ГО "Жінки в медіа", членкиня Комісії з журналістської етики

Пошукові системи більше не хочуть бути лише пошуковими. Це впливає не тільки на відвідуваність новинних сайтів, а і боляче б'є по монетизації. Що буде з гугл-рекламою? Як просувати сайти, коли попередні алгоритими більше не працюють? Що треба робити, щоб стати помітним для ШІ і для аудиторії? Обговорюємо проблему, її вплив на фінансовий стан регіональних редакцій, які отримували значну частку прибутку від гугл-реклами, слухаємо есперта з порадами, що робити далі. І вивчаємо приклад успішного потрапляння у ШІ
Спікери та спікерка:● Олег Деренюга, засновник онлайн-медіа "МикВісті"● Ольга Одарченко, Співзасновниця агенції SEOforMedia ● Віктор Кіщак, керівник цифрових проєктів у Forbes Ukraine 
Модераторка: Марія Заремба, керівниця проєкту в Jnomics Media

У часи, коли традиційні джерела фінансування стають менш доступними, незалежні медіа шукають способи не лише виживати, а й розвиватися. Панель присвячена практичним стратегіям монетизації: мерч як інструмент бренду і доходу, продакшн-студія як сервіс для B2B, формування лояльної спільноти через підписки, заходи та донати. Обговорюватимуться також інші інноваційні формати, що тестують локальні редакції. Дискусія стане простором для обміну досвідом та практиками, які допомагають незалежним медіа залишатися фінансово стійкими навіть у складні часи.
Спікер та спікерки:● Тетяна Жук, бренд-менеджерка Магазину "Східного Варіанта"● Юлія Козлова, менеджерка спільноти, "ЦУКР"● Наталія Пахайчук, шеф-редакторка Національної мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua● Юлія Напольська, продакшн-директорка, Медіагрупа Накипіло● Сергій Прокопенко, головний редактор, Ґвара● Анна Овчаренко, директорка онлайн-медіа "Точка Сходу"
Модераторка:Ольга Стукало, випускова редакторка мережі "Вікно Відновлення"

Війна породжує не лише гострі, а й довготривалі психологічні травми, і журналісти часто перебувають у стані хронічної травми, навіть якщо це не завжди усвідомлюють. Вторинна травма — це психологічний вплив травмованих історій, які журналісти опрацьовують щоденно. Як уникнути її накопичення? Ретравматизація — це повторна травма, що може виникати через неетичне або необережне ставлення журналіста до героїв матеріалів або редактора до журналіста, що побував в зоні бойових дій. Як будувати безпечну комунікацію та зберегти психоемоційний баланс журналіста?
Спікер та спікерки:● Станіслав Мірошниченко, виконавчий директор, головний редактор, ГО "Медійна ініціатива за права людини"● Ганна Черненко, журналістка Новин 24 каналу, координатор Центру журналістської солідарності● Оксана Іваницька, журналістка і ведуча психологічного подкасту "МовчкиВголос" від Hromadske● Антон Покалюхін, психолог, фахівець програми Mental Support for Media, що організована Фундацією Суспільність
Модераторка:Тетяна Мураткіна, голова ГО "Фонд Маша"

Воркшоп відбудеться у межах конференції "Лідерки в медіа", організованої ГО "Жінки в медіа" у співпраці з Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та в рамках програми Civil Society Cooperation.
Як принципи різноманіття, інклюзії та рівних можливостей змінюють роботу редакцій та підвищують довіру аудиторії, донорів і партнерів? На прикладі Суспільного Мовлення дізнаєтесь, з чого почати впровадження DEI-політики та які результати це дає для команди й контенту.

Спікерка:● Анастасія Гудима, керівниця департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення

Розслідувальна журналістика робить видимими корупційні схеми та їхніх фігурантів, однак лише невелика частина оприлюднених матеріалів доходить до правоохоронців, судів і тим більше – до вироків. Чому так відбувається? Проблема у браку ресурсів і компетенцій у медіа, чи в неефективності правоохоронної та судової системи? Обговоримо гучні кейси й те, чим вони завершилися (або ні), проаналізуємо, які навички потрібні журналістам, аби посилити вплив своїх розслідувань, і наскільки готова державна правова інфраструктура реагувати на викриття на належному рівні.
Спікер та спікерки:● Наталія Онисько, співзасновиця NGL.media● Олена Мудра, журналістка-розслідувачка, фрилансерка● Марина Верещака, проєктна менеджерка онлайн-видання MEDIAPORT (Харків)● Вячеслав Бондаренко, Заступник керівника управління - керівник відділу проведення моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК)● Єлєна Щепак, директорка та співзасновниця медіа "18000"● Альона Ящук, Фахівчиня з моніторингу публічних закупівель проєкту DOZORRO Transparency International Ukraine
Модераторка:Софія Скиба, виконавча директорка онлайн медіа ""Перший Криворізький|1KR.UA""

Учасники і учасниці у цьому воркшопі матимуть можливість поглибити свої знання з медіаграмотності та протидії дезінформації про відносини України та Європейського Союзу. Захід відбувається за підтримки Представництва ЄС в Україні, а саме "Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні", який фінансується ЄС і впроваджується у партнерстві з ГО "Інтерньюз-Україна".
Спікер та спікерка:● Сергій Гриценко, Радник зі стратегічних комунікацій, Представництва Європейського Союзу в Україні● Дзвенислава-Марія Щерба, Aналітикиня ГО "Інтерньюз-Україна"

Воркшоп відбудеться у межах конференції "Лідерки в медіа", організованої ГО "Жінки в медіа" у співпраці з Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та в рамках програми Civil Society Cooperation.

Ознайомитеся з інструментами, що допомагають працювати в умовах нових цифрових викликів: агрегатори інформації про осіб на базі ШІ, сервіси пошуку людей за фото та перевірки зображень на генерацію ШІ, інструменти для виявлення фейкових акаунтів і моніторингу публікацій у медіа та соцмережах. Особлива увага — темі гендернозумовленого насильства з використанням ШІ проти журналісток, активісток та політикинь.
Спікерка:● Дар’я Вербицька, CEO та співзасновниця Molfar Intelligence Institute

Журналісти фіксують сьогодення, але вже завтра воно стає історією. Багато медійників, особливо в останні роки, звертаються до більш довготривалих жанрів. Дехто, продовжуючи свої професійні уподобання, обирає створення літератури на межі між інформуванням і документалістикою, публіцистикою та науково-популярним глибинним дослідженням певної теми чи проблеми. Інші ж, навпаки, свідомо відходять від своєї журналістської спеціалізації, обираючи фантастику, романтичну лірику чи навіть дитячі казки. І все це відбувається в часи, коли кліпове мислення та короткі формати подачі інформації — як-от TikTok — дедалі більше захоплюють аудиторію різного віку.
Тож поговорімо з журналістами, які вийшли за межі своїх медіа та на сторінках власних книг формують наративи не на щодень, а з перспективою історичного інформаційного спадку. Або ж, навпаки, пропонують читачам відірватися від реальності й поринути у світ рим і фантазій. Під час розмови ми пропонуємо учасникам обговорити, що спонукало їх до написання книги, у чому вони бачать цінність такого формату подачі інформації, де шукають натхнення, як знаходять сили для цієї кропіткої та системної роботи і чи планують продовжувати цю практику.
Спікери та спікерка:● Вадим Міський, програмний директор ГО "Детектор медіа", член наглядової ради Суспільного мовлення● Юрій Луканов, журналіст-фрілансер ● Дмитро Дурнев, кореспондент "Новая газета- Европа"● Денис Казанський, журналіст, письменник● Марічка Паплаускайте, співзасновниця The Ukrainians Media / Шеф-редакторка журналу Reporters
Модераторка:Марія Вереітіна, керівниця напрямку стратегічних партнерств DII Ukraine та активна читачка

В Україні медіадослідження соціологічними методами проводяться понад 10 років. Вони відрізняються від кількісних вимірювань аудиторії тим, що дозволяють оцінити довіру до інформації, суб’єктивну та реальну спроможність розпізнавати дезінформацію. Проте такі дослідження мають обмеження, особливо через зміни у споживанні медіа: перевага смартфонів та популярність месенджера Телеграм ускладнюють точне вимірювання, що саме читають або дивляться користувачі. Багато новин у соцмережах — це копії матеріалів традиційних редакцій, які дотримуються стандартів і є проукраїнськими, тоді як анонімні канали поширюють неперевірену інформацію. Тому, коли соцмедіа і традиційні медіа ставлять в один ряд, незрозуміло, довіру до чого саме вимірюють: офіційних джерел, блогерів, приватних чатів чи анонімних каналів. Наслідком є часткова або викривлена картина медіаспоживання, що може впливати на рішення інвесторів та донорів. Вирішення проблеми потребує обговорення цілей і методів досліджень із усіма зацікавленими стейкхолдерами для підвищення їх релевантності до сучасних умов.
Модераторка:Наталія Лигачова, голова ГО "Детектор медіа"         

Кожна подія у війську має наслідок або відголосок у цивільному житті, а все, що відбувається в країні, так чи інакше впливає на військо. Як нам говорити про події і рішення, аналізуючи їхній вплив на обидві частини нашої реальності? Інколи розмова між військовими і цивільними потребує перекладу. Як цивільним навчитись «читати» військові новини? Що мусить бути відомим усім — а що лишатися за кадром, задля безпеки, і як нам визначити цю межу? Коли більша частина війська — вчорашні цивільні, які прагнуть повернутись до свого життя, — як медіа можуть допомогти військовим тримати зв’язок з «цивільною реальністю»? Що не подобається військовим у медійних оповідях про Сили Оборони? Зокрема, чи впізнають вони себе в «портретах героїв»? Зрештою, яким інструментарем користуватися медіа, щоб «зшивати» розірвані досвіди і допомогти суспільству враховувати їх, конструюючи майбутнє? 
Спікери та спікерка:● Георгій Спасокукоцький, офіцер відділу комунікацій Командування Сил ТрО ЗСУ● Наталя Нагорна, воєнна кореспондентка, ТСН● Антон Коцуконь, штаб-сержант відділення комунікацій 110 ОМБр
Модераторка:Іванна Скиба-Якубова, виконавча директорка Радіо Хартія

Майстер-клас про те, як перестати застрягати у важких думках, що крутяться в голові й заважають жити. Ми поговоримо про те, чому мозок постійно «чіпляє» нас на гачки тривоги та самокритики, спробуємо кілька вправ, щоб навчитися відпускати ці думки й рухатися далі, фокусуючись на тому, що справді має значення для вас.
Тренер:Антон Покалюхін, психолог, фахівець програми Mental Support for Media, що організована Фундацією Суспільність у партнерстві з центром Брейнкульт.