Програма
День #3
11 жовтня, субота


Програма. День 3

Деякі теми, описи та спікери ще уточнюються, програма буде постійно оновлюватися

  • 09:15 - 10:00

    • Реєстрація учасників вимагає деякого часу, просимо приходити заздалегідь, щоб не пропустити відкриття Форуму.Зона кейтерингу знаходиться на -1 поверсі біля зали "Маріуполь". Доступ до неї можливий лише після отримання бейджу.

  • 10:00 - 11:30



    • Перелік учасників уточнюється

    • Перелік учасників уточнюється

    • Досвід протидії дезінформації останніх 10 років свідчить, що лише спростування фейків, які розповсюджує російська (і не тільки російська) пропаганда, не є ефективним. Потрібно навчати людей, як перевіряти інформацію на достовірність, привчати їх до інформаційної гігієни. Така робота проводиться, але, на жаль, поки що результати не втішні. Попри велику кількість навчальних курсів, державних проєктів та громадських ініціатив з підвищення медіаграмотності, її рівень залишається недостатнім. Згідно дослідження, яке провів Інтерньюз Україна і оприлюднив результати у вересні 2025 року, 75% українців вважають себе здатними розпізнати рейкову інформацію. Проте виконання практичних завдань демонструє, що лише 6% дійсно змогли впоратися із задачею на конкретних прикладах.
      Модераторка:Діана Дуцик, виконавча директорка ГО "Український інститут медіа та комунікації"

  • 11:30 - 11:40

    • Ця перерва є технічною і передбачена для зручного переміщення учасників між залами

  • 11:40 - 12:50

    • Перелік учасників уточнюється

    • Незалежні медіа є основою демократії, а отже – запорукою прозорого бізнес-середовища та сталого розвитку підприємництва. У той же час, саме бізнес може стати стратегічним партнером для якісних медіа, забезпечуючи сталість інформаційного простору.
      У межах панелі ми обговоримо: що саме є цінним для бізнесу у партнерстві з медіа; які формати співпраці вже довели свою ефективність у сферах відновлення, інновацій, освіти й популяризації підприємництва; чому відповідальність бізнесу за розвиток незалежних медіа варто розглядати як елемент корпоративної соціальної відповідальності; які можливості мають релоковані та нерелоковані компанії, враховуючи фінансові обмеження одних і соціальні стратегії інших.
      Панель стане майданчиком для діалогу між підприємцями, представниками медіа та експертами, аби сформувати спільне бачення: як бізнес і незалежні медіа можуть разом підсилювати одне одного та створювати сприятливі умови для розвитку демократії й економіки.
      Спікерки:● Віта Галко, директорка рекламного відділу Hromadske● Уляна Колодій, засновниця комунікаційної агенції UK comms● Олена Зубарєва, директорка зі стратегічних комунікацій та розвитку корпорації TERWIN● Аліна Смишляк-Борода, директорка з управління репутацією та КСВ Kormotech 
      Модераторка:Марія Вереітіна, керівниця напрямку стратегічних партнерств та впливу ГО "DII Ukraine"

    • За два роки штучний інтелект став невід’ємною частиною роботи медіа в Україні та світі. Автоматизація рутинних завдань, генерація текстів і зображень, аналітика й робота з даними відкривають нові можливості, але водночас загострюють питання достовірності, авторського права, етики, довіри та ризику залежності від алгоритмів. Торік на Форумі ми говорили про перші кроки регіональних редакцій: за даними ІМІ, 22% українських медіа вже системно використовували ШІ, попри високий рівень остраху. За рік технології різко розвинулись: цьогорічне дослідження ГО «Має сенс» засвідчує, що 83% редакцій інтегрували ШІ у щоденну роботу. Як змінилася ситуація з використанням інструментів зараз? Які нові можливості та страхи з’явилися у журналістів? Запрошуємо до обговорення практичного досвіду.
      Спікер та спікерка:● Тетяна Авдєєва, старша юристка Лабораторії цифрової безпеки● Владислав Яцків, керівник департаменту Digital, Радіо Свобода

    • З початку повномасштабного вторгнення інформаційний простір в Україні демонструє дещо суперечливі тенденції. З одного боку, україномовний контент у різних сферах активно розвивається та підвищує свою якість. З іншого — економічна й безпекова криза ускладнює існування нішевих редакцій, особливо тих, що працюють із темами, які на перший погляд здаються «не на часі». Крім того, новини про війну збирають найбільші охоплення, але аудиторія водночас потребує контенту для ментального, морального та інформаційного відновлення.
      Чи означає це, що галузевим та нішевим медіа — у сфері спорту, культури чи науки — бракує простору для розвитку? Яку цінність вони несуть своїм аудиторіям сьогодні та яким може бути їхнє місце у відновленні країни завтра? Якими можуть бути стратегії таких редакцій щодо виживання й адаптації, пошуку нових форматів та моделей фінансування, утримування й розширення аудиторій в умовах, коли «не на часі» стає викликом для кожної редакції будь-якого спрямування?
      Спікери та спікерка:● Дар'я Трапезнікова, засновниця проєкту про медіасвіт "Рівні медіа", ексголовредка "Медіамейкера"● Олександр Мимрук, керівник ГО "Читомо" ● Кирило Бескоровайний, видавець Куншт
      Модератор:Данило Вереітін, журналіст Football.ua

    • Перелік учасників уточнюється

  • 12:50 - 13:50

    • Зона кейтерингу знаходиться на -1 поверсі біля зали "Маріуполь"

  • 13:50 - 14:50

    • Українське суспільство дедалі більше фрагментується: цінності, досвід та ідентичності формують різні реальності. Усі ці аспекти стають новими лініями розламів і конфліктів всередині країни. Чи можуть медіа стати простором зустрічі та діалогу, а не лише черговою "бульбашкою"?
      Під час дискусії ми говоритимемо про майбутнє журналістики, відповідальність редакцій та нові моделі комунікації, що допомагають зшивати суспільство. А також спробуємо зрозуміти, чому українське суспільство, здатне демонструвати неймовірний рівень єдності в критичних умовах, починає фрагментуватися та множити внутрішні конфлікти, щойно небезпека відступає.
      Спікер:Олег Саакян, Співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості 
      Модератор:Тимофій Брік, Ректор університету Київська школа економіки 

    • "Дороге задоволення" чи джерело монетизації? Короткі чи довгі? Faceless чи з журналістом у кадрі? Стріми чи записи? Новини чи документалки? Відеоформати трансформують спосіб, яким аудиторія сприймає інформацію, що очікує від новин та які функції покладає на медіа. В Україні, особливо з початком повномасштабної війни, ця трансформація пришвидшилась: відео стали ключовим каналом довіри, емоційного резонансу та швидкого реагування. 
      Згідно з дослідженням MDF, станом на 2025 рік 93% редакцій займаються відеопродакшеном, що значно більше проти 62% 2024 року. Разом з тим з’являються виклики: як зберегти журналістську глибину й об’єктивність у форматах, що орієнтовані на швидкість й емоцію; як забезпечити фінансову сталість медіа, використовуючи відео; як адаптувати формати до аудиторій із різним рівнем цифрової грамотності; якою мірою етичні стандарти та фактчекінг зберігаються в умовах інфотейнменту. 
      Спікери і спікерки:● Олексій Хуторний, проєктний менеджер Media Development Foundation● Вадим Лубчак, Керівник діджитал напряму державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України"● Ірина Маслюкова, Редакторка соцмереж Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода)● Дмитро Зінчук, Тимлід/Провідний експерт з розвитку медіа в ГО "Інтерньюз-Україна"● Марина Осіпова, журналістка та проєктна менеджерка газети "Вісник Ч"
      Модераторка:Юлія Діденко, шеф-редакторка сайту "Новини Донбасу"

    • В епоху цифрових медіа та соціальних мереж роль друкованих видань в Україні зазнає серйозних трансформацій. Газети, які десятиліттями були головним джерелом новин та аналітики, сьогодні змушені шукати нові формати, щоб конкурувати з онлайн-платформами та утримувати увагу читачів. Чи залишилося місце для класичних газет на сучасному медійному ринку, чи майбутнє належить виключно цифровим медіа?
      Під час дискусії експерти обговорять виклики та перспективи друкованої преси в Україні: від змін у читацьких звичках і бізнес-моделях до питань довіри та якості контенту. Ми спробуємо зрозуміти, чи може класична газета знайти свою нішу в умовах цифрової конкуренції та які нові можливості відкриває поєднання традиційних і сучасних форматів.
      Спікери:● Сергій Народенко, головний редактор регіонального медіа "Вісник Ч"● Сергій Чернявський, голова Органу спільного регулювання у сфері друкованих медіа 
      Модераторка:Ліна Кущ, Перша секретар Національної Спілки журналістів України

    • Етичні, юридичні та соціальні аспекти фотографування та фільмування наслідків російської агресії: руйнувань, жертв, гуманітарної кризи. В центрі уваги — пошук балансу між фіксацією правди для історії, доказової бази для трибуналів чи ЗМІ та потенційною експлуатацією теми для хайпу, маніпуляцій або сенсаційності. Як фото вибудовують образ війни у масовій свідомості? Чи демотивує та не травмує суспільство часта експозиція шокуючих фото? Яку роль відіграє згода тих, кого фотографують?
      Спікерки:● Людмила Гусейнова, голова ГО "Нумо, сестри!", правозахисниця ● Дар'я Літовченко, кореспондентка МПІУ "Freedom"● Вікторія Бега, заступниця головного редактора з веб-напрямку Hromadske
      Модераторка:Тетяна Трощинська, журналістка, ведуча, Директорка департаменту стратегічного аналізу Суспільного Мовлення

    • Як демонструє цьогорічне дослідження «Львівського медіафоруму» та International Media Support, медіаспоживчі тенденції з 2022 року лишаються сталими: українці довіряють Telegram і YouTube більше, ніж традиційним медіа. Водночас майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації. Соцмережі стали головним джерелом новин і забезпечують редакціям швидкий доступ до аудиторій, нові формати та стабільний трафік. Але ті самі платформи є одним із ключових каналів поширення дезінформації, пропаганди та маніпуляцій. Для медіа це — подвійний виклик: як залишатися присутніми там, де є читач, і водночас не підсилювати небезпечні алгоритми та вірусні фейки?
      Спікерка:● Крістіна Рудь, Технічна радниця суспільного інтересу в International Media Support 

  • 14:50 - 15:00

    • Ця перерва є технічною і передбачена для зручного переміщення учасників між залами

  • 15:00 - 16:00

    • Читачі все частіше очікують, що новини та матеріали відповідатимуть їхнім інтересам і потребам. Панель присвячена тому, як українські медіа можуть поєднувати традиційні формати взаємодії з аудиторією — івенти, чати, розсилки, активність у соцмережах — і майбутні можливості AI та алгоритмічної персоналізації. У центрі дискусії — перспективи розвитку персоналізованого контенту та його роль у формуванні довіри, зміцненні стосунків із читачами й майбутньому українських медіа.
      Спікери та спікерки:● Юлія Банкова, головна редакторка LIGA.net● Дмитро Тищенко, Цукр, CEO● Андрій Боборикін, виконавчий директор "Української правди" ● Оксана Якимець, керівниця Havas Media Ukraine
      Модераторка:Катерина Венжик, YouTube-канал "Мейканемо", засновниця

    • Перелік учасників уточнюється

    • Молоді аудиторії живуть у середовищі, де точка входу в інформацію — не бренд, а алгоритм і інфлюенсер. Довіра до традиційних медіа нижча, а «втома від негативу» підштовхує до уникання новин. Водночас потреба в перевіреній інформації зростає: через поширення пропаганди та небезпеку під час війни. Виклик для редакцій — перетворити «серйозні» теми на корисний, швидкий, персонально релевантний контент, не жертвуючи стандартами. Які формати новин здатні зацікавити молодь і втримати увагу? Якою має бути роль журналіста, щоб молодь не просто споживала, а й активно творила новинний дискурс? 
      Спікерка:● Анастасія Бакуліна, "Свідомі"

    • Медіа по всій Україні зіткнулися з надзвичайними викликами: вимушене переміщення, втрата доходів, вигорання співробітників та нагальна потреба адаптувати редакційні формати, щоб вижити. Водночас багато місцевих видань змогли перетворити цей тиск на можливості — переосмислили свої моделі та почали будувати сталі майбутні перспективи у час, коли безліч редакцій припинили існування. 
      З 2022 року наш проєкт Improving Media Resilience in Ukraine підтримав понад 40 редакцій у впровадженні сталих практик та інновацій, допомагаючи надійним локальним медіа й надалі відігравати ключову роль у зміцненні соціальної згуртованості.
      Під час панельної дискусії виступлять п’ять регіональних редакцій, що отримали підтримку даної програми та пройшли суттєву трансформацію з 2022 року. Ментори проєкту модеруватимуть розмову, щоб обговорити, як кожне з медіа запровадило нові сталі, прибуткові стратегії, які перешкоди їм довелося подолати та які уроки вони можуть передати колегам у регіональних медіа.
      Спікери та спікерки:● Олег Деренюга, Засновник онлайн-медіа "МикВісті"● Наталія Кобзар, Головна редакторка інформаційного агентства "Статус-кво"● Наталія Попович, директорка "Городоцького районного телерадіопресцентру"● Марина Осіпова, журналістка та проєктна менеджерка газети "Вісник Ч"● Світлана Залізецька, головна редакторка медіа "РІА-Південь", "РІА-Мелітополь"
      Модератор та модераторка:● Сейбра Айрес, менторка проєктів Fondation Hirondelle● Олексій Солдатенко, Співзасновник та Директор програм ІРМІ, Інститут регіональної преси та інформації

    • Перелік учасників уточнюється

  • 16:00 - 16:30

    • Зона кейтерингу знаходиться на -1 поверсі біля зали "Маріуполь".

  • 16:30 - 18:00

    • Перелік учасників уточнюється

    • Перелік учасників уточнюється

  • 18:00 - 18:10

    • Перелік учасників уточнюється